Всі ми родом з дитинства ...
Прогулянка у зимовому лісі, коли м'який сніг ледь торкається вій, від чого примружуєш очі, але наполегливо йдеш обраною стежиною. Ледве можеш підвести погляд угору, а над тобою, колишуть у лапах-вітах вітер вікові сосни, що багато бачили на своєму віку, а від того їх колискові особливо щемкі.
В глибині гілок зібралися горобці та снігурі, щоб зігрітися у затишку.
Сніг рипить під ногами, виблискує наче діаманти на сонечку і від того дива на обличчі з'являється посмішка.
Раптом чується глухий стукіт - то шишкар знайшов собі ласу шишечку і наполегливо видобуває зернятка.
Обережно підіймаєш біло-зелене шатро і бачиш коричнево-золотавий килим із шишок.
Очі розбігаються від такого скарбу. Починаєш перебирати та не знаєш, яку саме забрати додому: є великі та пухкенькі, немовби самі ялинки, а деякі навпаки наче тільки відірвалися з гілки - стрункі та не поспішають віддавати своє насіння.
Стоїш у шатрі та немовби провалюєшся у часі, оповитий казковим ароматом хвої.
Звісно набираєш повні долоні шишок, виринаєш назовні сповнений радості від знайденого скарбу, продовжуєш свою прогулянку...
А ввечері, коли шишечки вже перемістилися до кошика, за чашкою теплого чаю прислухаєшся як вони відкривають тобі свої секрети й подумки рушаєш до засніженого лісу...
І навіть, коли стаєш дорослим, полишаються скарби родом з дитинства, котрі так само зігрівають наше серце!
Дякую Ларочці за її душевну теплу мрію, чарівникам, що так майстерно втілили її у життя та Миколаю, котрий не оминає навіть дорослих
PS: нарешті вони зустрілися разом -
неймовірно затишні срібні мрії про головне -
Сплюшка (авторка ескізу Тетяна Анатоліївна (Tata27)) та
Краплі Живиці (авторка ескізу Лариса Юріївна (SEMENOVNA89))
Ще хочу подякувати Яні (BeeZyanka), котра свого часу передбачила цю зустріч
https://photo.oringo.com.ua/image/WDxz
Скарб родом з дитинства