Важко знайти народ, який не цікавився б питаннями створення Всесвіту. Звідки взявся наш світ, чому він такий, кого за це звинувачувати... У пошуках відповідей на ці питання люди вигадували неймовірні сюжети, а славу деміурга приписували різним фігурам. Сьогодні ми познайомимося з найбільш вражаючими уявленнями про світобудову.

Різні народи дивилися на процес створення всесвіту по-різному: хтось вигадував дивні, квітчасті історії з безліччю дивних подробиць, хтось вибудовував складні та витончені філософські концепції. Але відразу варто попередити, що помилкою буде думати, нібито чим екзотичнішим і дивнішим є міф, тим менш розвинений народ, який придумав його. Часто за зовнішньою екзотикою ховаються неймовірно складні й цілком сучасні концепції.

Узяти, наприклад, індуїстський міф. Строго кажучи, це не один міф, а ціла група схожих. Об'єднує їх ідея того, що весь всесвіт з'явився... з яйця. Спочатку у світі нічого не було, крім нескінченного первісного океану. Потім у водах цього океану зародилося золоте яйце, всередині якого, за однією з версій, спав бог Вішну. Коли прийшов термін, Вішну прокинувся і розрубав оболонку яйця... сокирою. (Так, він був створений уже з сокирою; напевно, це має якось його характеризувати...). Вийшовши назовні, він розділив яйце на дві частини, верхню і нижню; з верхньої виникло небо, з нижньої - земля, а потім уже на землі почали відбуватися різні цікаві події. Ще одна версія свідчить, що золоте яйце вміщало в себе прото-бога Сваямбху, «самопроявленого», найпершу істоту в нерухомому всесвіті. Точніше, Сваямбху з'явився ще раніше, створив первісний океан і помістив у нього «насіння творіння», яке набуло форми золотого яйця. У це золоте яйце (для якого існує особливе ім'я - Хіраньягарбха, «золота утроба») він увійшов, щоб за деякий час з'явитися з нього ще раз і створити з оболонки Хіраньягарбхи два світи - божественний і матеріальний. 

На фото: брошка «Шанті»

Друга версія міфу відрізняється не тільки відсутністю у Сваямбху сокири. Строго кажучи, ця історія - взагалі не про те, як хтось народжується з яйця посеред океану, а про створення двох світових початків, матерії та енергії, з якоїсь сутності, яка з'єднувала в собі відразу все. Сваямбху, згідно з індуїстськими трактатами, був «формою за межами почуттів» і, по суті, був усією всесвітобудовою в стислій, «концентрованій» формі. Його вихід з яйця - ні що інше, як «розгортання» всесвіту зі стисненого стану. Нічого не нагадує? Правильно, теорію Великого вибуху. До речі, навіть учені зі здивуванням відзначають цю схожість, наче б якийсь стародавній індуїстський філософ підгледів сучасні праці з астрофізики і вирішив викласти їхню суть у доступній для сучасників манері.

Не менш вражаючим чином творили світ і боги майя. В епосі «Пополь-Вух» викладено дивну, складну і красиву версію появи всесвіту. Згідно з книгою, спочатку існували небо, безкрайня вода і тріада богів, яка перебувала між небом і водою в блаженному спокої - Шмукане та Шпійакок, Мати та Батько всесвіту, а також Кукумац, Пернатий Змій і втілення вічності. Вони перебували в спокійному й безтурботному півсні багато часу, аж поки з неба до них не звернулося божество, що в книжці зветься «Серцем Небес» і має три втілення: Громовий Буревій, Новоявлений Грім і Неочікуваний Грім. Ця громова тріада закликала трьох богів створити всесвіт і населити його всілякими істотами, рослинами, духами - і, звісно, людьми. Порадившись між собою, боги вирішують, що найпростіший спосіб створити світ - це підняти його з морського дна. Світ, що з'явився з моря, гарний усім, за винятком одного - він був абсолютно неживий.

Вирішивши це виправити, боги починають створювати звірів і птахів усіляких видів: папуг, пум, оленів... Але ось біда: жодне з нових творінь не вміє навіть говорити, не те, що славити богів і розуміти їхню волю. Стало ясно, що без людей не обійтися. Матеріалом для перших людей боги вибрали м'яку і податливу глину. Однак, створивши всього одну людину, вони побачили, наскільки вибір виявився невдалим: їхнє творіння ледве трималося на ногах, голова звисала на один бік, усе його тіло було перекошене, він не мав розуму і навіть не вмів говорити. (Деякі дослідники вважають, що ця історія - насмішка над біблійним міфом про створення Адама). Боги вважали за краще зламати глиняну фігуру і зробити другу спробу. Вдруге вони вибрали міцніший матеріал - дерево, але знову зазнали невдачі. Дерев'яні люди вміли ходити, говорити, будувати будинки і приручати тварин, але були злісними, жорстокими, ні в що не ставили богів і не думали ні про що, крім власної вигоди. Їх теж вирішено було знищити, причому вельми повчальним способом. Проти дерев'яних людей ополчилися всі, з ким вони були жорстокі: дерева, трави, лісові звірі та птахи, приручені собаки і навіть домашні речі. Всі вони при цьому набули дар мови і пригадали людям все те зло, що ті вчинили. У розпачі дерев'яні люди втекли до лісу і перетворилися на нерозумних мавп.

Втретє боги підійшли до процесу набагато відповідальніше і створили людей з кукурудзяного тіста. Випечені (буквально!) з тіста люди були гарні собою, розумні, добрі і поважали своїх творців. Від них і походять усі народи, що зараз населяють світ (принаймні, Мезоамерику; ймовірно, щодо походження конкістадорів у майя були сильні сумніви).

Так, у нас уже було два красивих і філософських міфи про створення світу. Настав час для дечого дивного і божевільного. З яйця світ робили, з піску з дна морського - теж, а як щодо світу з... блювоти? Так, ви правильно прочитали. І ні, це не міркування песиміста-мізантропа про світобудову, а реальний міф із Центральної Африки. Належить він народу куба, який зараз проживає на території Демократичної республіки Конго. Як же їм так пощастило-то?..

Космогонія народу куба за версією сучасного художника

Справа була так. На самому початку, як і годиться, нічого не було. Була порожнеча і первозданний океан, а посеред цього всього жив бог на ім'я Мбомбо, величезного зросту і з білою шкірою. І перебував він посеред нічого дуже-дуже довго. І в якийсь момент захворів. Куба стверджують, що від самотності. Хворів довго, і врешті-решт його, в прямому сенсі слова, знудило, причому місяцем і сонцем. Світила піднялися наверх і стали випаровувати океан; так з'явилися небо, хмари, а з висохлого океанського дна утворилася земля. Після цього деміурга знудило вдруге, цього разу - вісьмома тваринами-прабатьками. Цими тваринами були: леопард, орел, крокодил, черепаха, риба, чапля, скарабей і дика кішка. Тварини одразу ж почали створювати інших істот: так, чапля створила всіх птахів, крокодил - усіх рептилій, скарабей - усіх комах, і так далі. А ось дика кішка вирішила не перейматися і... перетворилася на блискавку, і почала в такому вигляді гуляти світом і сіяти руйнування. (Як схоже на деяких зовсім не міфологічних кішок). Мбомбо, щоправда, потім її спіймав і велів поводитися пристойно, допомагаючи людям добувати вогонь. Після створення світу у Мбомбо, його синів і звірів-творців ще було багато пригод, тож загалом світ, створений у такий незвичайний спосіб, цілком вдався. 

На фото: підвіс "Охоронець затишку"

Способів творення світу безліч. Міфи показують, що світ можна створити з чого завгодно і як завгодно, було б бажання. А вам відомі незвичайні, красиві, дивні космогонічні міфи?

Женя Орінго