Просто захотілось поділитися (як же по-іншому сприймаються вірші після такої ночі):
котяться писанки зносить дахи
чутно всенощну і галас гульвіс
видобуває бог з-під пахви
глиняний свій обріз
мир - це війна а війна - гешефт
термін контракту вийшов
бог провернув неймовірний блеф
і заслужив на тишу
сам собі все що створив програв
сам же у себе й виграв
більше нема в нього жодних справ
з творенням парадигми
бог - це любов а любов - обман
щоб запустити суще
суще щезає немов туман
води зникають і суша
бог не назвався коли прийшов
так і піде анонімом
лишиться тиша і буде знов
затишно темно і німо
буде ніщо і ніде і ніяк
тобто не буде нічого
все що ще є - все це просто так
тінь від мізинця бога
це без образ і претензій я
жити - не мій був вибір
в мене принаймі було ім'я
ну і за це - спасибі
(с) Іздрик, "Календар любові"
Сподіваюся, ви всі у безпеці
