Не припиняю дивуватися тендітній та поетичній душі сірого халцедону, який додає прикрасам зовсім іншої тональності, наче підсвічує їх зсередини м'яким передсвітанковим світлом, огортає туманним серпанком загадковості, додає магічності місячного сяйва, а інколи навіть дарує промінь надії...
Саме тому, варіант Брущатки, осяяної загадковим світлом сірого халцедону, потрапив в самісіньке

, бо на нього вже давно чекав Дороговказ.
І хоча в планах є сережки, котрі, як на мене, доповнять цей сет більш ідеально, вирішила не відкладати на потім, бо поки "мої таргани все ж дійдуть згоди", може минути не мало часу














Брущатка, що осяяна загадковим світлом сірого халцедону