Такие красивые эскизы появляются в этой сессии!
А мне, в связи с этой темой, вспомнилась зачитаная мною в детстве "до дыр" повесть-сказка "Земля світлячків" нашего киевского автора Виктора Близнеца. Я так часто ее перечитывала, что могла цитировать по памяти целые страницы! Интересно, читал ли кто-то еще эту добрую сказку? (у меня до сих пор в обиходе многие "приказки" из нее) Очень советую познакомить с нею деток.
Сказка описывает жизнь маленького народца Стоусов и Триусов, характерной особенность которых была страсть к коллекционированию.Один из главных персонажей это стоус Сиз XII, доктор "трутознавства і лічинкознавства" и основатель "Музея светлячков". Как и во всякой сказке, именно с помощью светлячков, добрый маленький народец победил злые силы.
И хочу еще показать несколько цитат-описаний музея...
"Із глибини залу якесь волохате, якесь підсинене, підзеленене сяйво! Воно було м'яке, м'якше глибинного світіння води, м'якше блиску роси в новомісячну ніч. Воно було молочне, фосфоричне, воно лилось на голову, на руки, на стіни, воно пронизувало...наскрізь!"
"Якщо в першому залі густе волохате сяйво стояло, якщо воно рівно і спокійно лилося із стін, то тут!... Щось неймовірне, чаклунське: було страшно й темно, як в глибокій печері, і в тій густій імлі блукало безліч маленьких вогників-ліхтариків. Ні, вогники не блукали, вони пурхали, літали, виписували кола й складні піруети. Темрява синьо й лілово світилася від цих вогників, від міріадів зірочок, від жаринок, що зблискували й гасли. А потім знов зблискували й гасли. І знову гасли, і знов зблискували!"
И у меня нарисовался подвес-светлячок в двух вариантах: с креплением с помощью усиков, и с потайным креплением. В пузике камешек-капелька Liquid (или обычные грушки), вторая пара крылышек сквозная, только контур и немного перегородок внутри. Ну и можно еще на голове сделать глазки из малюсеньких циркончиков (хотя мне больше нравится без них)