Кожна мрія повинна мати крила. Та що там — людина, озброєна доброю парою крил, здатна на все. Маючи силу і вітер під ними, ми стаємо нездоланними…

Малим дітям кажуть, що коли уві сні вони літають, це означає, що вони ростуть. Ми і правда виростаємо — з дитячих снів про польоти та з дитячих безтурботних мрій. Але крихта сподівань на диво завжди з нами, а відбиток щирої мрії кожен носить на своєму серці, як оберіг з минулого.

Тому й не дивина, що хоч на мить відірватися від землі у неймовірний політ здатна кожна людина. Адже, як заповідає Ліна Костенко, “ті крила не з пуху-пір'я, а з правди, чесноти і довір'я”. У десятому сезоні “Срібної Мрії” Ольга Григорівна (Ola) нагадала нам не лише цей вірш, а й глибинну потребу в амулеті, що концентрує в собі сили для злету. Правда ж, що у кожного крила свої: “У кого – з пісні, або з надії, або з поезії, або з мрії”...

Завдяки ескізу Ольги Григорівни та роботі ювелірів Орінго крила, зроблені з мрії, відтепер мають срібне втілення. Над реалізацією ескіза працював майстер-ювелір Сергій Дорошенко. Проєкт зазнав деяких змін: через те, що ми не маємо змоги замовляти кабошони у розмірі 16 мм, у підвісі втілився камінчик 12 мм. У такому розмірі у нас лишилися мирні, гладенькі кабошони кубічного цирконію.

Траєкторія польоту своя, особлива у кожної істоти, що здійнялася в небо. Тому і срібні крила працюють по-різному! Підвіс має дві пари вушок, і його можна носити як завгодно, залежно від настрою і призначення вашого злету.

Різні покриття та кольори цирконіїв роблять підвіс “Крила” інакшим, ніби він приймає на себе особи різних птахів чи істот. Сяюче родоване срібло в дуеті з прозорим камінцем — щось про лебедину зграю, чисте кохання і янгольский захист. Фіолетовий кабошон між крильцятами випромінює спокій, й не дивно, адже це колір рівноваги й мудрості. А червоний колір у оточенні оксидованих затемнених пір’їнок немов акумулює в собі драконячу таємницю, магічним чином випромінюючи спалахи енергії.

Спробуйте на хвилинку прикрити очі та пошукати відповідь на запитання: навіщо мені крила?.. Відчути свободу, зринаючи в повітря. Взяти під крилята кожну малу дитину, якій потрібно тепло і любов. Переродитися на краще, полишивши суєтне та недобре. Полинути на Україну з чужини над полями неторкнутої вогнем пшениці. Супроводжувати пташенятко у його першому польоті. Спостерігати з мудрої висоти за часоплином. Закрити широкими диво-крильми захисника від ворожої кулі. Піднятися аж за хмари, де чекає відпочинок і спокій. Підхопити старого, знесиленого птаха на дуже крило і обережно посадити на землю. Сполохати недолю сяючим світлом…

Навіщо вам срібні крила?

Анастасія Орінго