Вітаю! Дуже рада новій сесії!
«Конотопську відьму»Григорія Квітки-Основяненка я перечитувала на початку повномасштабного, коли виїхала на дачу, а там - величезна бібліотека, яку збирали не одним поколінням. Звичайно, книжка була не так гарно оформлена, як у видавництва Vivat в серії «Класика» (так, я закохана в це оформлення, і хочу зібрати до власної бібліотеки щонайменше половину з творів

), але тоді мені було байдуже на оформлення: хапала усе, що бачила українською, і читала, читала…
Багато думок викликав твір, бачила тоді аналогію і з «Салемськими відьмами», і з багатьма розумними не на свій час, людьми, які не стільки про «магію», скільки про «розум», але і містична лінія мені запала в серце. Сатира гостра, фантастична лінія цікава з боку побутової магії цієї епохи.
Явдоха Зубиха - відьма, чаклунка, та й просто розумна мудра жінка. В своїх чаклунських обрядах використовувала віник, і це прям мені запало. Почала думати, що й справді з віниками в народі існує багато прикмет, обрядів. Не дарма віник - один з елементів чаклунства у творі.
Тільки з того, що памʼятала: віник не можна позичати, ним нікого не можна бити (бо людина захворіє), не можна вдома мати більше одного віника (до бідності), не підмітати після заходу сонця, не підмітати, коли з дому хтось поїхав…
А потім пішла «гуглити», і дізналася ще багато цікавого. Наприклад: якщо ставити віник ручкою вниз - це захищає оселю, а якщо ручкою догори - приносить багатство. Також в багатьох країнах світу вважають віник провідником між світом магії і світом людей, завдяки якому можна очистити навколишній простір від негативу, і, навпаки, закликати удачу.
Зараз «класичні» віники все рідше зустрічаються в сучасних оселях. Їх заміняють або пилососами, або щітками зі штучного волокна. Але хочаб символічний віник кожна поважаюча себе відьма повинна мати

) тож пропоную не абиякий, а срібний (тут всі вже знають про магію срібла, а в поєднанні з одним з найсильніших магічних символів, то взагалі буде шикарний оберіг у стилі конотопської відьми.)

Мій віник невеликий за розміром, має позаду два вушка, щоб носити і ручкою догори, і ручкою донизу (бо ж і фінанси хочеться привернути, і захист від негативу мати)
Хотілося не мітлу, а саме віник в тому вигляді, який в оселях зустрічався: з не дуже довгою ручкою, з метлища з "натурального матеріалу" але все ж і декоративний водночас.
На ручку можна додати малесенькі 1 мм камінчики (буквально 3-4 штуки), які вплітаються в рухливі малюнки, та на самому метлищі каміння тонкою хвилястою лінією аби додати трохи динаміки.
Ще думала, що на ручці можна було б зобразити маленький півмісяць - бо ж більшість обрядів Явдоха проводила вночі, та й взагалі більшість чаклунства роблять, орієнтуючись на місячний цикл. Тож така пасхалка не зайва)
Двадцять сьома сесія Екслібрису: НеНудна українська класика