Доброго вечора, ми з України!

Вчора 29.03.2024 нам виповнилось два рочки і мамка сказала що треба сфоткатись та порадувати Хрещену маму. Фотографуватись ми не дуже любимо, особливо Грей. Але, якщо треба, то значить будуть фото. Що ми і зробили. (Спойлер! Хрещену порадували, вона в захваті!)


Мамка любить нас фотографувати, вже багато фоточек з нами є. Тому вчора була домашня фотосесія, а ще маман зробила колажі з нашими дитячими фото, а  ми вирішили сьогодні їх і вам показати та розказати трішечки про себе.
Тож… поїхали!!!

Привіт, я – Блек!

Гурман та ласун, люблю твердий сир та всякі смаколики (які нам не можна, мамка за цим пильно слідкує, тому я тільки облизуюсь): зефір, шоколад, печиво. Із неїстівного до вподоби мені що-небудь погризти, кабель там, наприклад, або металеві жалюзі.

Привіт, я – Грей!

А я обожнюю солоні огірки та свіжі овочі. Із неїстівного: п/ет пакети, зажими для пакетів з хлібом та … стяжки!!! Оооо, стяжки то моя слабкість!

Ми котики-братики. Мамка каже що ми її врятували, витягли з темряви. Інші кажуть: як добре, що вона нас двох забрала, вдвох веселіше. Хрещена щаслива та кожного разу пише мамі: «Дякую за сім’ю». А ми вважаємо що витягли лотерейний білет (ми разом, нас не роз’єднали!), бо хто ж ще зможе витерпіти те, що ми витворяємо?!

Ні,ні… ми дуже слухняні котики! Ну… бешкетуємо, як всі порядні представники нашого роду, цього  не заперечиш. Але…
З іншого боку, хату підготували до ремонту: не треба буде час витрачати на зняття шпалер. Ми вже допомогли це зробити! В принципі, ми весь дім підготували до ремонту, за винятком стелі. Вона й так гарна, чого її міняти (вирішили ми).


Добре що нас двох взяли до себе. Добре. Адже як ми один без одного?! Я (Блек) досі на правах старшого братика (ви не дивиться що я менший за габаритами, бо коли ми потрапили до мамки і нам було всього 1,5 місяці, я на цілих 150 грам був більше за Грея. Це зараз він мене перегнав, але що виросло то виросло! Так от, на правах старшого братика досі слідкую за Греєм: ще змалечку вимиваю йому оченята та вушка ( хоча це йому не дуже до вподоби), бо він ще та замазурка.

І завжди біжу йому на допомогу на його нявкання, коли його мамка тискає (він не дуже це любить, тільки коли сам захоче, тоді вже все, ховайсь: буде тебе переслідувати і вимагати «пайку любові»).До речі, ми зовсім не нявкаєм. Все мовчки. Ну, іноді, дуже і дуже рідко можемо занявкати, щоб там двері відчинили чи на ручки взяли. А так ні. І їжу мовчки очікуємо. Золоті котики! Просто золоті!

Що ж ще цікавого вам розповісти?
Любимо попрацювати за комп’ютером: на клавіатурі полежати та за монітором. Я( Блек) дуже полюбляю все на зуб перевірити, особливо кабелі комп’ютерні, за що періодично отримаю наганяй від Олексія.

А я (Грей) просто люблю все проінспектувати, що де знаходиться.


Як всі порядні котики, любимо в коробочки всякі та пакети поховатися, без цього ніяк.



Тунель нам гарний купили, ой гарний. Так, ми коли, зранку зарядку робимо, то через нього як через козла стрибаємо. Добре виходить! Коли під час тривоги мамка виганяє нас в коридор, то він також з нами там: ми або в ньому ховаємся, або в своїх домиках-переносках сидимо.

Любимо мишей (іграшкових) поганяти, але це нам на п’ять хвилин: всі одразу будуть загнані під меблі.
Хоч нас і двоє, і начебто веселіше удвох, все одне періодично ходимо маємось , щоб такого  придумати.
Ми хороші котики. Мамка нас дуже любить, жити без нас не може, так нам й каже, чесне слово.
Навіть, коли ми ще були маленькими, зробила себе каблучку-подарунок. Каже, що вона для неї асоціюється з нами. А потім і підвіс зустрівся в наявності. Також – це ми. Ну, а пусетки вже були придумані до сету. Бо маман без повного комплекту прикрас від Орінго так саме не може існувати, як і без нас!
Фоточки з нами ще покажемо, ми ж все-таки красені й підемо далі гратися (щось таке замутимо). А вже про прикраси нехай вам мамка далі сама розкаже.





До зустрічі, ми ще будемо з’являтися в ефірі!
Привіт! Я – Ірина! Мамка цих хвостиків-бовдурів, Блека та Грея!

Ну, вони майже все про себе розказали. Пробачте, що так багато тексту, але про них ще довго можна говорити й говорити. Бо, вони того варті!

Блекуся - ніжне трепетне створіння!
Любить попроситись на ручки, як маленька дитинка, ходиш з ним по квартирі, а він сидить тихесенько і роздивляється все з цікавістю, як вперше бачить, своїми круглими оченятами; розтопирить лапки, як тритон та перебирає ними в повітрі. Зустрічає ввечері з роботи. Ще за 15-10 хвилин приходить до дверей й очікує.


Грейка – на руках зовсім не сидить, виривається.
Тільки коли сам захоче, то прийде, а так ні. Але, любить прибігти на коліна, коли сидиш за компом , й починає топтатись, бодати головою, урчати та слюнявитись.

Блек завжди знаходить щось новеньке, будь то нове місце, де можна полежати, або якусь забавку придумає. Грей же , як справжній мафіозо, прийде й «відіжме». З Блеком  я поводжусь дуже делікатно. З Греєм можу вести себе, як захочу, можу його тіскати та шамкати. Йому не подобається, але все стерпить.
Вони досить різні, характери різні, повадки. Вони як інь та ян, дві половинки одного цілого. Вони доповнюють одне одного. Як же ж я могла їх розділити. Якась чуйка підказала, що вони мені потрібні обидва.



Коли вперше побачила, як вони, ще будучи маленькими, сплять в цій позі, на думку одразу спала каблучка: «Струни Всесвіту». Тільки в комплектації Хаос+Ефір.


Вони, дійсно,  по одинці-  Ефір (мій п’ятий елемент), а разом – це суцільний Хаос. Але, це мій хаос,  без якого я своє життя вже не уявляю!
Підвіс «Хроніки королівства» – знов про них.

Переплетіння моїх котиків, коли вони мутузяться, б’ються, граючись щоранку. Знов таки, етер та хаос. Це вже, як зарядка, щоденний ранковий ритуал: побігали, змітаючи все на своєму шляху (бачу мету, не бачу перешкод) поїли, попили води, поскакали через тунель, помутузились, знову попили водички, вимилися та пішли разом на диван відпочивати.

Пусетки «Причуда», як котики й зазначили, стали завершальним штрихом. А низ від джекетів від Рифів – це як завжди в мене, вишенька на торті, в даному випадку коготки не Грогу, а котиків!
До  речі, Грей змалечку схожий з цим персонажем. Тому, коли в мене з’явились котики, одразу ж оселився й Грогу (малюк Йода) в різних варіантах.


Повертаюсь до прикрас.
Камінчики вибрала такі. З Блеком все зрозуміло: без варіантів, чорний обсидіан.


З Греєм трошки поморочилась. В ідеалі бачила сірий сперит, але його не було. Сірий халцедон – не те. А ось сріблястий обсидіан – це 100% шорстка мого Грея. В каблучці попався саме такий варіант.

Причудки взяла дві пари: чорний обсидіан та сріблястий. Але, ношу в одному вусі чорний, в іншому сріблястий. В сережках він темніший, нііж в каблучці, тому тільки я знаю, що камінчики різні. Це не важливо, де ті вуха, які й волоссям прикриті, головне що на руці камінчик грає. Що цікаве, так те, що камінчики візуально і по розміру різні, як мої котики: чорний обсидіан менший за сріблястий, як Блек менший за Грея.

В Хроніках – чорний перламутр. Коли побачила такий варіант в наявності, то - Евріка! Це те, що треба- коли вони мутузяться, то стають однім цілим, так і чорний перламутр виглядає: переливи із сріблястого в чорний і навпаки.



Так і народився мій сет «BLACK&GREY»
Для всіх, хто дочитав до кінця – бонус! Фото року!!!


P.S. Грей приїхав до мене, як Машенька, але це буде вже інша історія.