Вітаю
На завершення сесії захотілося ще трошки про улюблене. А саме про казки.
Мій допис буде присвячений казці Лесі Українки «Лелія». Захоплююсь стилем Лесі. Тим, як легко та невимушено вона пише про красу природи і любов до рідного краю. Лілія була улюбленою квіткою поетеси. У цьому Лесиному вірші дуже гарно сказано про її трепетне відношення до білих лілій :
« - На добридень, ти моя голубко!
«На добридень, мій коханий друже!»
– Що ж сьогодні снилось тобі, любко?
«Сон приснився, та дивненький дуже».
– Що ж за диво снилось тобі, мила?
«Мені снились білії лелії…»
– Тішся, мила, бо лелія біла –
Квітка чистої та любої надії!
«Мені снились білії лелії,
Що хитались в місячному світлі,
Мов гадали чарівнії мрії,
І пишались гордії, розквітлі.
І сіяли дивною красою,
Мов непевні, чарівничі квіти,
І блищали ясною росою,
Що горіла, наче самоцвіти.»
Казка про хворого хлопчика, Павлуся, якого мама вкладає спасти. Дитина довго не може заснути, а коли сон все ж таки завітав, хлопчик відправляється у чудову подорож з царицею Лелією.
Дуже рекомендую цю чудову казочку у вигляді аудіо формату за посиланням нижче. Можна перед сном дитині поставити та й собі послухати, відволіктися від повсякденних буднів:
https://youtu.be/9foazl_jEmo І на завершення пропоную ескіз сережок «Лелія». Сережки по формату «козацьких», вигнутих та об’ємних. Їх «тіло» я бачу ажурним. Так, ніби квітку лілії вигнули. На передньому плані - сама квітка, далі стебло із листочками.
Нижче сам ескіз.