Це гарнюк джек рассел Річард. Чудовий песик, як бачить що я сиджу на дивані, завжди прилаштовується полежати біля мене, чи то голову покладе на коліна, чи вмостится поряд , но обов"язково буде торкатися мене хоч спиною, чи хочя б дотягнеться лапою. Його шовковистій шубці пасує каблучка "Гуси-лебеди" з кавовими цирконіями і димчастим кварцем без покриття. Каблучка дуже зручна і гарна.

У моєї мами живуть дві дуже вередливі панночки: Фрося та Соня. Обох забрали з вулиці в 2020 році.
Фрося старша від Соні десь на 10 місяців. Перед тим, як потрапити до моєї мами, вона змінила декілька господарів. Останній викинув її вагітною і поїхав жити в інше місто. Вона є метисом. Думаю, що Фросю свого часу відбракували у якомусь розпліднику, тому вона і опинилась на вулиці. За характером вона більш спокійна, але в тихому омуті ще ті чорти водяться.



Соня молодша. Її підкинули в мамин двір у віці десь 6 тижнів. Дитина була настільки крихітна, що повністю поміщалась на моїй долоні. Соню схопили сусідські діти і мучали декілька днів. Коли мамине серце не витримало і вона забрала її додому, то виявилося, що кошеня дуже хворе. У неї автоімунне захворювання і вона потребує постійного лікування гормональними препаратами, тому на вулиці дівчинка просто-напросто не вижила б. Соня - це справжня дзига, тому сфотографувати її не так вже і просто (постійно намагалась спробувати прикрасу на смак).



Застала їх обох на маминому балконі, коли вони вигрівали там свої пузики.

 

Знайомтись!
Це Річард!
Він же "Плюшевий животик", "Котюся", "Лапунічка" та подекуди, коли його уявлення про те, як надо та гарно, ну зовсім йдуть у розріз з думкою оточуючих, він - "Кудлата дупка".
Але до безлічі імен йому не звикати.
Познайомилися ми в перший рік війни. Господарі залишили його на вулиці та поїхали. Літом він був улюбленцем усього двору, його підгодовували та кожен вважав його своїм котом та називав на свій розсуд. Та коли настали холода ніхто не вирішив прихистити кота в теплі.  То ж ми запросили його до себе. Ну як запросили)) Викрали з того самого двору, бо там же купа "господарів", яких він розважав.
Тепер він наш компаньойн.
Він контролює усі процеси в домі, слідкує ща тим,щоб усе йшло за його котячим планом та обмурликує наші дні))