Patricia пишет:
Римуючи кохання і чекання,
О'Хара, задля чого ти живеш?
Зелені очі... В них — вогонь бажання
Відчути щастя, що не має меж.
І хай ламає доля безупинно,
Як амазонка, хоч заміжня, ти,
Не зламана, нескорена дитино,
Ідеш крізь осуд далі до мети.
Вітрами мрії юності розвіє
І, вже доросла, чи помітиш знов
Того-Хто-Поруч?.. Та дає надію
Рідна земля, червона, наче кров —
Опора для розвіяних із вітром...
Маленька жінка наодинці з світом...

от що буває, коли не вичитую )