Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Конкурс акровіршів до Дня рідної мови

Для комментирования войдите или зарегистрируйтесь
147 posts / 0 новых

Втр, 26/02/2019 - 19:49 #72

Ця чудова назва і така символічна прикраса, мене спонукала на тврчисть і тому я знову складаю акровірш,бо неможливо без таких слів залишити поетичну сторінку на Форумі.У прцесі моєї поетичної роботи,якось получилося кілька варіантів,тому хочу показати два варіанти на одну тему:"Добрі слова."
6b1ed8e6ddfbd3060914cbfa558a4122.md.jpg
Це мій перший варіант.
Дорогенька,моя,рідна Ненько!"-
Ось,як кажуть про Ураїну,
Бо в словах ціх любов і пошана,
Радість й щастя у кожній родині.
І коли дуже тяжко порою,
Сила духу всім людям потрібна,
Ллється рідная мова рікою,-
Ось такая моя Україна:
Волелюбна,мудра та щира!
А іще-неймовірно красива!

                                               А це-мій другий вариант поетичних рядків.
                       Добро в кожній хаті і кожній родині,            
                       Обов'язково повинно бути,
                       Бо без цього не буде щастя,
                       Радістю очі не зможуть горіти.
                       І своїм друзям,всім рідним й знайомим,
                       Слова такі добрі дуже потрібні,
                       Любов'ю душа наповниться стрімко,
                       Одна тільки мудрість панує  у сім'ях.
                       Віра в прекрасне -надія в майбутнє,

                       Авже ж помогають всім краще жити!
184b33be3748e08f9387cf8281189893.jpg



 

Втр, 26/02/2019 - 19:52 #73

Чуттєві та щирі слова!heart Ви прекрасно написали))

Втр, 26/02/2019 - 20:16 #74

Дякую за такий відгук,мені приємно,що Вам сподобались мої поетичні рядки!

Втр, 26/02/2019 - 15:25 #75

Мерехтливі зірки на небі,
А між ними небес блакить.
Розлилось "молоко" далебі,
Рівно тчеться барвиста нить.
Але є там одне сузір’я,
Котре видно у далині -
рідана" вода знадвечір'я
Шеретує десь в тій вишині.
17b351e6fdff73c77103884377862ac6.md.jpg


 

Втр, 26/02/2019 - 15:35 #76

ae3aad25a0ee1f02fe36c35cdc6f40b8.md.jpg
Облиш тугу, що якось все не те,
Поринь думками в спогади щасливі,
А те, що не збулось – вже неважливе.
Минають дні, і знов в душі росте
Яскрава квітка нової надії.
Ти знов відчуєш пахощі весни
І бачитимеш кольорові сни.

Втр, 26/02/2019 - 16:51 #77

Чудові рядки з філософськими нотками! А квітка (умовна) й насправді є центральним елементом самої срібної прикрасиsurprise

Втр, 26/02/2019 - 17:46 #78

О, дякую! А я навіть не помічала силуету квітки, хоча на фото саме мій підвіс, і він мені дуже дорогий.

Втр, 26/02/2019 - 18:42 #79

Цей підвіс справді дуже особливий своїм задумом і втіленням... і Ви так поєднали світлі спогади, мрії і день сьогоднішній, в якому кожен ростить свою квітку надії.. дуже ніжно і проникливо про головне...

Втр, 26/02/2019 - 20:13 #80

Дякую, мені дуже приємна Ваша увага та добрі словаsurprise

Втр, 26/02/2019 - 23:43 #81

Сьогодні вранці яблуневий цвіт
Пірнув пелюсточками з молодого неба.
Озимий подих, боязкий привіт,
Коли, здається, більшого й не треба.
І танув цвіт сльозами на очах, 
Й котився перлами. Розпуки порох
Вітер-паливода розніс по всіх степах,
Сліпучий біль у скронях бив на сполох...
Елегію самотності Душа, собі на горе,
Складала. Сумну цю пісню Всесвіту співала.
Відкрився він! Немов безмежне море,
І обійняв Стожарами, і раптом пролунало:
Ти не одна... Тебе давно кохає
У стороні далекій той, хто яблуню плекає.