Доброго вечора (і далі по тексту

)! Ця ідея крутилася в мене в голові увесь час, поки йшов конкурс, але чогось не вистачало, не складалося. І от після сьогоднішніх новин натхнення нарешті прийшло й я не втрималася – хоч й запізно, принаймні поділюся.
Так от, пропоную вашій увазі
підвіс «Зміїний».
Як ви знаєте, цей острів відіграє у війні неабияку роль. Саме звідси вказали легендарний маршрут руському кораблю, а його нещодавнє звільнення стало дуже важливою перемогою, в тому числі й інформаційною.
Пішла трохи почитати його історію й закохалася – після перемоги потрібно буде обов’язково з’їздити. По-перше, росія вже не вперше отримує на Зміїному звездюлей - вона захопила його у ході війни, але після поразки російської імперії в Кримській війні 1853–1856 років острів отримало Молдавське князівство. Нещасливе, коротше, для руських місце.
А по-друге, у острова дуже довга й цікава історія. З давних-давен на нього причалювали грецькі суда, його береги повнилися скарбами, там же стояв і храм Ахілла. За легендою, сам острів Зміїний був створений для героя - його підняла з моря богиня Фетіда, мати Ахілла. Десь на острові є й могила героя, а ще існує красива історія про те, що у карстових печерах на Зміїному схований щит Ахілла (річ неймовірної краси,
подивіться самі). Щит, виходячи з усього, був витвором мистецтва...
…Белый, блестящий, тройной…
Щит из пяти составил листов и на круге
Обширном множество дивного бог по замыслам творческим сделал.
Там представил он землю, представил и небо, и море,
Солнце, в пути неистомное, полный серебряный месяц.
Все прекрасные звёзды, какими венчается небо:
Видны в их сонме Плеяды, Гиады и мощь Ориона…
Гомер "Иллиада"
Та й то ще не все, адже якщо зануритися в міфологію глибше, ми взнаємо, що Фетіда – донька Нерея. А Нерей – Нерея – один з богів моря, зображуваний сивим мудрим дідом верхи на тритоні та з тризубцем у руці. Ото ж тому, певне, руським кораблям так і не щастить: якщо прийшов паплюжити могилу онука бога моря, добра не чекай. Нерей ткне тебе тризубом в бок, а ЗСУ додадуть трохи сучасного вогню до цієї гарної давньогрецької ідилії.
Ну й ще на острів часто вимиває змійок (спеціально вточнюю для тих, хто змій боїться - безпечних водяних вужиків) – звідси і назва.
Підвіс бачиться мені маленьким – маленька, але така важлива частинка української землі з героїчною історією. Вушком слугує змія, яка немов обплітає острів; фактура підвісу рельєфна, нерівна – немов та земля, по якій стільки разів прилітало… А по берегу сяють жовто-сині камінчики, наші кольори, що повернулися на Зміїний (втім, якщо каменів зараз бракує, думаю, могло би бути і без них).
Ну й звісно, яка прикраса Орінго без зворотного чарівного боку? На ньому я не втрималася і намалювала нашого тризуба – як символ героїчних українських воїнів й Нерея, що їм допомагав. І – хто зна – може той тризуб відмічає якраз те місто на Зміїному, де прихований щит Ахілла?

(спочатку я хотіла взагалі вліпити на зворотню сторону самий щит, але я не Монтичеллі, мого вміння малювати на таку красу не вистачить, та й з деталізацією в маленькому підвісі не складеться). Така от маленька пасхалочка.
Дякую усім, хто дочитав! Все буде вільна Україна!

