Хочеться розпочати новий тиждень чимось легким, наприклад — ранковою замальовкою про власний сад, поділитися з вами його повітрям та маленькими таємницями. Не буває нетаємничих садів і не буває однакових садів, бо кожен маленький клаптик землі на три кущика та п’ять квіточок, вишник навколо хати чи гектар яблунь — окреме місце Всесвіту, де людина і природа разом творять справжні дива.
Що таке сад мого життя?
Квітуча надія навесні, прихисток від спеки влітку, яскраве догоряння восени і мовчазне очікування взимку, коли від саду залишаються лише примарні контури. Найсмачніша черешня, несподівані суниці у траві, хрустке червонобоке яблучко на заголеній листопадом гілці, слива у формі серця, розкішні весняні квіти й духмяна лаванда, яка кличе до себе роботящих бджілок — нескінченний альбом спогадів гортається і гортається, варто лише зранку відкрити до саду вікно.
Сад з довгим життєвим шляхом може бути дуже вибагливим і напружуючим, як літня людина зі складним характером. Несподівано сад кличе до себе слимаків або рясно прикрашає дерева колоніями сором’язливої гусені, яка загортається в листочки. Шипшина намагається перетворити садибу в замок Сплячої красуні, кропива чатує по куткам на довірливі голі ноги, старі яблуні скидають гілки та зелені яблука, бур’яни постійно перемагають квіти, виноград росте буйними кучерями в усі боки, окрім запропонованих йому.
Трава у садку поміж дерев піднімається горою над новим мурашником, хоча з мурахами підписаний договір про кордони існування. Насипають також курганчики землерийки та кроти, бігають родини їжачків. На яблуні за хатою мешкають галасливі птахи, до черешні о п’ятій ранку прилітає гучний дятел, а усю територію саду й двору контролює банда напівприручених чорних котів, які люблять добряче попоїсти, почубитися між собою та повикопувати для своїх котячих справ найгарніші квіти… Ох і складно ж тримати у порядку цю територію, за концентрацією різноманітного життя більш за все схожою на замок Білосніжки.
Але мій маленький примхливий сад також вміє бути лагідним захисником і вірним другом. Він нагадує про існування простих речей, запрошує на вечірні поливання квітів та на ранкові пошуки смачного й немитого прямо з дерева. Сад тішить та заспокоює, у саду завжди є що сфотографувати та сховати у шухлядку пам’яті. В цій шухлядці завдяки садочку так багато гарного, що годину не могла обрати з улюблених світлин ілюстрації до цього допису. І сад — це найперше, що спливає у голові, коли замислююсь над різницею життя у квартирі та приватному будинку.
А ще ми разом з садочком завжди чекаємо на появу нашого Маленького принца, який виріс таким гарним та розумним на цьому крихітному астероїді.
І коли він повернеться з далеких мандрів та зайде у двір, йому тут зрадіє кожна гілочка та кожна травинка.
Розкажіть в одному коментарі про ваш улюблений сад, будь ласка. Можливо, це сад батьків, друзів або сад на дачі, головне – щоб з ним були пов’язані якісь спогади. Питання не просте, а з приємністю наступного тижня.
З любов’ю, Олена Маслова
P.S. Також хочу сказати, що найближчим часом щотижневі есе писати не зможу, бо маю два складних ювелірних проекти, які потребують великої концентрації уваги та часу. Такого ще не робила, але як тільки щось складеться — розповім вам, друзі.
О.М.
Anastasiya
Пнд, 19/08/2024 - 08:37
Yano4ka23
Пнд, 19/08/2024 - 11:16
Kell
Пнд, 19/08/2024 - 11:20
Sunshine
Пнд, 19/08/2024 - 12:03
0672955737
Пнд, 19/08/2024 - 12:30
allavoytenko
Пнд, 19/08/2024 - 14:46
Mikurianka
Пнд, 19/08/2024 - 19:55
Julia777
Пнд, 19/08/2024 - 20:00
Tais
Пнд, 19/08/2024 - 20:04
LeTim
Пнд, 19/08/2024 - 23:41