Яблука встигли відзначитися скрізь: в міфах, в літературі, в живописі... і у географії! Навіть якщо ви не вважаєте себе фахівцем у цій дисципліні, щонайменше один географічний об'єкт, пов'язаний із яблуками, вам знайомий. Це Авалон - «острів яблук», земля вічної молодості й останній притулок короля Артура. Чи багато ми знаємо про Авалон? І чи такий він нереальний?

Говорячи про Авалон, ми зазвичай згадуємо про короля Британії, чарівницю Моргану і про останню битву Артура, в якій він бився проти власного племінника Мордреда і був ним же вбитий. Авалон - місце останнього спочинку короля Артура, або ж, якщо вірити іншому варіанту розвитку подій, місце його глибокого чарівного сну; поки що король перебуває уві сні, але в майбутньому неодмінно прокинеться й повернеться, щоб установити у Британії ідеальне царство...

Уперше історія про Авалон і сплячого Артура з'являється в Ґотфріда Монмутського, валійського священика, науковця й літератора. Готфрід вочевидь цікавився стародавніми легендами і непогано в них розбирався. Ба більше, він зібрав їх воєдино, літературно обробив і зробив справжнісіньким середньовічним бестселером! Його «Діяння бриттів» і «Життя Мерліна» користувалися величезною популярністю; саме з них Європа дізналася про короля Артура, Мерліна і Камелот, вони ж на довгий час стали основним джерелом знань про стародавню Британію. Утім, уже в середні віки знаходилися скептики, які стверджували, що у творах Готфріда куди більше вигадок самого Готфріда, ніж реальної історії... але чи так це важливо, якщо подумати?

Як би там не було, Готфрід Монмутський подарував нам цілий розсип безсмертних історій: про Артура і лицарів Круглого столу, про Гвіневеру і Ланселота, про Моргану ле Фай і її королівство - Авалон.

Ілюстрація до «Смерті Артура» Томаса Мелорі, 1893 р. 

Утім, і з Артуром, і з Авалоном не все так просто. Маятник хитається з боку в бік: у середні віки оповідання Готфріда переважно вважали правдою, у Новий час - гарною вигадкою, у Новітній час знову почали шукати реальні прототипи людей і місць артуріанського циклу. І в Авалона прототипи справді знайшлися! Причому відразу на двох рівнях: міфічному та географічному. 

Міфи про блаженний острів яблук, магію і вічне життя виявилися набагато старшими за книжки Готфріда Монмутського. «Острів вічного життя» - взагалі улюблений мотив у кельтських народів. У книжників-ірландців це Емайн Аблах, «яблучний острів», у брутальних шотландців - Роккабаррей, острів, прихований туманом від очей смертних, у витончених валлійців (які, до речі, від самого початку і вигадали історії про короля Артура) - Ініс Аваллах, «Острів яблук», чи то острів вічного блаженства, чи то... потойбічний світ.

І всюди яблука... Цікаво, чому? Певно, тому, що яблука в багатьох народів - символ життя й молодості, цілком логічно, що острів вічного життя мав би бути ними рясніти. (Тут варто було б пожартувати про сидр як прототип живої води).

На фото: каблучка «Авалон»

Однак найцікавіше - що в Авалона цілком міг бути і географічний прототип! Розповіді про якийсь острів, що лежить далеко на заході від Британії, в давнину були настільки популярні й численні, що в сучасну епоху вчені вирішили з'ясувати, чи немає під усіма цими міфами реальної підстави. І виявилося, що є! На роль Авалона знайшли цілком переконливу кандидатуру - Гластонбері Тор в Англії, який і сам по собі є вкрай незвичайним географічним об'єктом. 

Гластонбері Тор у тумані; на вершині видно церковну вежу XIV століття

Гластонбері Тор важко назвати «пагорбом», «скелею» чи «височиною». Строго кажучи, це тор і є. Слово «тор» означає самотню скелю, що височіє над рівною поверхнею; на відміну від звичайних пагорбів і скель, у тора немає «сусідів», він на рівнині абсолютно один і за рахунок цього виглядає особливо вражаюче. Гластонбері Тор височіє над болотистими рівнинами на багато десятків метрів, і навіть туман і хмари не можуть його закрити.

Однак найцікавіше, що Гластонбері Тор багато століть тому був островом: рівнини нинішнього графства Сомерсет давним-давно було затоплено, і Гластонбері Тор височів над поверхнею води. Цілком можливо, що строгий конічний пагорб, частково прихований туманами, став прообразом для вічно туманного Авалона, який також старанно ховається від смертних очей...

Гластонбері Тор в оточенні яблунь 

Авалон - образ давній, багатозначний і неймовірно красивий. Можливо, ви зустрічали його в мистецтві - живописі, фільмах, книгах, комп'ютерних іграх? Розкажіть, який вигляд має ваш «яблучний острів»?

Женя Орінго