Уявіть собі: ви читаєте захоплюючу книжку, буквально ковтаючи сторінку за сторінкою і ось… на самому цікавому місці оповідь обривається: кінець першого тому. Самий час взятися за другий том, навіть якщо на годиннику вже далеко опівночі, але є невеличка проблема: він ще не написаний.

Народжена у 1997 році, серія про Гаррі Поттера виходила упродовж десяти наступних років – до 2007. Вже після публікації першої книги історія про хлопчика-чарівника стала неймовірно популярною, отож у різних місяцях і країнах діти й дорослі прагнули дізнатися, чим закінчиться ця історія. Дж. Роулінг не надто розтягувала інтригу (принаймні, якщо порівнювати, наприклад, з Дж. Мартіном), але зачекати на продовження все-таки доводилося.

Можна сказати, що деякі з нас (в тому числі й авторка цієї статті) буквально виросли разом з Гаррі Поттером, і сприймалося це дуже органічно. Перші, найказковіші частини історії читалися ще в дитинстві, коли світ навколо сповнений магії, пізніше ж, коли тебе починали хвилювати підліткові проблеми, можна було побачити, як у дзеркалі, власне дорослішання у чарівному світі. Йой, та навіть протистояння темному божевільному чарівнику, як виявилося пізніше, було описано дуже доречно…

На фото: каблучка "Мандрагора"

Звісно, на появу нових томів доводилося зачекати – а книговидавці вміло розпалювали цю цікавість, так, що за наступною частиною серії вишикувалися довжелезні черги. Втім, очікування не було нудним: поттеромани по кілька разів перечитували улюблену історію, вбачаючи в ній все нові сенси, та – куди ж без цього? – будували фанатські історії, уявляючи, що може трапитися далі. Так народився феноменальний пласт творчості – мабуть, жодна інша книга не може похвалитися такою кількістю фанфіків (аматорський твір, написаний шанувальниками певного оригінального серіалу, фільму, гри чи книги), створених по собі. Деякі з фанатських теорій та продовжень були дуже дивними, інші – не поступалися Роулінг за оригінальністю та якістю написання. І, найголовніше, усі вони надавали особливе відчуття магічного світу, близького й майже реального. Чи народився б цей феномен, якби усі книги про Гаррі Поттера можна було прочитати одразу, без очікування? Хтозна.

На жаль, не всі з нас мали змогу дочекатися. В четвертій частині Гаррі Поттеру з’являється першокурсниця Наталі МакДональд, яку розподіляють на Гриффіндор. Ця персонажка має реальний прототип: канадську школярку, яка хворіла лейкемією. Розуміючи, що прочитати «Гаррі Поттер й Кубок вогню» вона вже не встигне, дівчина написала Роулінг листа з проханням, чим закінчиться ця історія. Отримавши цей лист, Роулінг вписала ім’я Наталі на факультет відважних…

Щоб не завершувати на сумній ноті, згадаю ще одну історію, пов’язану з очікуванням улюбленої історії, на цей раз – кумедну. Людям, які гарно знають англійську, щастило більше за інших – справа в тому, що, щоб зберегти інтригу, перекладачі отримували доступ до нового роману тільки після того, як він друкувався на англійській. Отож, на переклад (особливо якісний!) доводилося зачекати ще деякий час. Це гарно стимулювало вивчати мову, а ще – створювало неймовірну кількість піратських перекладів. Пам’ятаю, долучилася до одного такого й я: це був довжелезний файл з «Дарами Смерті», в якому англійські абзаци мішалися з російськими; подекуди, де в перекладача не вистачало хисту, він вільно переказував глави. А потім, коли я нарешті дісталася до оригіналу, впевнилася, що дещо він ще й додумав від себе 

У 16-річного французького хлопця, який у 2007 році теж зайнявся перекладом «Дарів Смерті», з англійською та працездатністю все було чудово, тож за кілька днів в інтернеті з’явився сайт з якісним, майже художнім, а головне – безкоштовним перекладом. На жаль, таланти перекладача не оцінили книговидавці: піратський сайт швидко прикрили, а хлопцю довелося сплатити штраф.

… Ми дочекалися виходу в світ усіх частин Гаррі Поттера (щоправда, на «Прокляте дитя» можна було не надто чекати ). Більш того, ми вже навіть переросли події в епілозі – вони відбувалися через 19 років після битви за Гоґвортс - 1 вересня 2017 року. А втім, навіть добігши кінця, історія про Хлопчика, який вижив, здатна зігрівати серця і нагадувати: «Щастя можна знайти навіть у темні часи, якщо не забувати звертатися до світла».

Ольга Орінго