Чим надихалася: в червні 2022 року я дізналася, що вагітна. Тільки-но минув шок від початку повномасштабного вторгнення, я приходила до тями від втрати роботи, намагалася якось захистити диплом, тільки-но я звикла до думки, що моє життя вже ніколи не буде таким, як було раніше, і треба якось жити далі, як дізналася, що вдруге стану мамою.

Свято вірю, що Бог посилає нам дітей не просто так. Діти приходять до нас із своєю місією, і тоді, коли це потрібно. В даному випадку моя доня прийшла в цей світ тоді, коли це було життєво важливо для мене. 

Новина про вагітність подарувала мені неймовірну віру у себе і свої сили. Дала наснаги на те, аби перестати себе жаліти, і почати жити попри усі труднощі тут і зараз. Ця новина змусила почати власну справу (яку до війни і материнства я боялася починати, а потім зрозуміла, що часу на сумніви і страхи просто немає, і дивно боятися залишитися ні з чим, коли ти вже і так, як то кажуть, «по самі вуха»))

Не знаю звідки взагалі ці всі сили знайшлись, але в голові постійно лунало: Всесвіт благословив тебе неймовірним дивом - бути мамою, отже знайди в собі сили, і рухайся далі, бо для своїх дітей ти - Всесвіт. В буквальному сенсі. І від тебе залежить, чи буде їх Всесвіт до них ласкавий. І я знайшла. Сили, як велика сяюча зірка в серці - осяяли мене. Наче отой материнський інстинкт - захистити своє дитя - ввімкнувся, підключився до якогось невичерпного джерела, з якого брали сили і черпали наснагу наші мами, бабусі, прабабусі, і, напевно, усі жінки, що жили на цій Землі…

Ескіз (перше його втілення) я намалювала приблизно тоді ж, коли дізналася, що у мене народиться дівчинка. Малювала до майбутньої «Срібної мрії», але так і не наважилася тоді його показати - ескіз як ескіз, а от опис занадто особистий. Побоялася, що ця історія не буде цікавою іншим. Бо виглядало як гормони вагітної: «люди, я знайшла джерело, з якого черпають енергію усі мами світу. Це офігєнно! Ми впораємося!». 

Зараз, коли трапляється щось не дуже приємне, я згадую ті відчуття, той конект із Всесвітом. Відчуття, що ти несеш у цей світ нове життя. Що ти мусиш зробити усе, аби це життя було щасливим, яскравим, радісним. І найголовніше - ти можеш це зробити. Можеш змінити світ навколо задля своєї дитини. 

Образ цього підвісу 

В образі мого підвіса силует жінки. Вагітної жінки, жінки-Всесвіту, жінки, яка народжує нове життя. Жінки-стихії. Жінки-Берегині. Богині. Тої, що дає життя. Тої, що і є саме життя. 

Також в образі підвісу закодована вісімка - знак нескінченності і циклічності усього живого. Присутні і відсилки до природних елементів, зірок, космосу - ми - частина Всесвіту.

Жінка сидить в позі лотосу, в позі для медитації, аби прислухатися до себе, і відчути усю ту безмежність сили, яка перетікає в нас від могутніх дерев, від яскравих зірок, від шепоту моря, від величності гір. 

Медитативна, сакральна, дуже особиста річ-талісман. Ключ до відчуття причетності.