Для ацтеків, стародавніх жителів Мексики, світ був сповнений смислів і знаків. Люди, звірі, птахи, речі не існували «самі по собі», кожен предмет і істота сприймалися як частина цілої складної системи символів. Звичайно ж і стародавній символ Мексики - орел - не був просто великим красивим птахом...

Дивовижними шляхами часом іде цивілізація. Ацтеки дивували ще перших конкістадорів разючим контрастом між різними сферами життя: вони не знали ані заліза, ані коней (та й загалом верхової їзди), ані навіть колеса, однак при цьому зводили велетенські храми, створювали неймовірні золоті скульптури та складали вишукані вірші. А ацтекські легенди, метафори та символи дивують своєю складністю й донині. 

У світі ацтеків нічого не буває просто так. Квітка - не просто квітка, це краса, вірш, серце. Чорний колір - північ, холод, письмо, мудрість. А орел - сонце, хоробрість, життя і сам бог Уїцилопочтлі, покровитель народу ацтеків. Мабуть, не було птаха, якого ацтеки шанували б більше, ніж орла. Не дивно, адже цей красивий, величний птах колись допоміг їм віднайти батьківщину. А справа (принаймні, якщо вірити легендам) була така.

Символічне зображення подорожі ацтеків у пошуках нової батьківщини (кодекс Ботуріні, XIV ст.)

Багато століть тому ацтеки були народом кочівників. На зорі часів вони покинули свою батьківщину на далекій півночі, прекрасну країну Астлан, щоб вирушити на пошуки своєї долі на суворий і негостинний південь.

На півдні, на території сучасної Мексики, на них чекали пекуче сонце, неродючі скелі, заразні болота, а головне - безліч невеликих держав, які щосили трималися за свої непривітні землі і прибульцям-ацтекам були явно не раді. Ацтеки довгий час кочували, наймаючись то до одного, то до іншого правителя в якості воїнів, беручи участь у всіх місцевих міжусобицях і відчуваючи себе чужими всюди. Однак повертатися на північ вони не квапилися, бо давним-давно бог Віцилопочтлі через своїх жерців передав ацтекам послання: їхня нова батьківщина буде там, де вони побачать орла, який сидить на кактусі та тримає його плід у пазурах. 

І ось, одного чудового дня жерці сповістили народу про велику радість: бог явив їм знак! На спекотній, плоскій рівнині спочатку жерці, а потім і всі ацтеки побачили диво: на вершині величезного кактуса сидів величний орел і стискав у пазурах великий круглий плід. Уіцилопочтлі привів свій народ у потрібне місце, інакше й бути не могло! 

Зображення того самого орла в одному з ацтекських рукописів

Однак радість швидко змінилася замисленістю: землі, на яких боги явили ацтекам знак, вже перебували у володінні місцевого царя. Ацтеки швидко придумали рішення: найнялися до царя на службу, а після попросили ці землі собі як нагороду. Але біда була в тому, що, будучи на службі, вони з царем не порозумілися, і він у насмішку віддав норовливим найманцям найгірші частини тих земель - багнисті малярійні болота. Ацтекські вожді образилися, але вигляду не подали й почали будувати місто просто посеред болота: ацтеки спорудили штучний острів, на якому взялися будувати будинки та храми. Місцевий цар мало цікавився справами прибульців, мабуть, розраховуючи, що з болота вони самі швидко втечуть. Можна собі уявити, яке було його здивування, коли на місці болот він виявив ціле нове місто! 

Ацтеки обжилися на своїй новій батьківщині, набралися сил і через роки помстилися зарозумілому цареві, оголосивши йому війну, однак це вже зовсім інша історія. Місто, побудоване на болоті, перетворилося на величний Теночтітлан (а через багато століть - на Мехіко, столицю нинішньої Мексики). А орел став символом народу ацтеків і самого бога Уїцилопочтлі...

На фото: підвіс «Орел ацтеків»

Однак не дарма було сказано, що у світі ацтеків нічого не буває просто так, і один символ для одного явища - це занадто мало. Орел - не тільки втілення Уїцилопочтлі. Це ще й птах, пов'язаний із Сонцем, до того ж найпрямішим чином: за легендами, орел був присутній при появі Сонця на світ, через що донині носить на пір'ї темні сліди-підпалини. Орел - символ військової доблесті: недарма один з елітних військових загонів в армії ацтеків називався «воїни-орли». До речі, «воїни-орли» були схожі на орлів не тільки за духом, а й зовні: їхні обладунки рясно прикрашали пір'ям.

Принц Квітлавак, брат Монтесуми II, який бився проти військ Кортеса; сучасний скульптор зобразив його в обладунках «воїна-орла»

Орел вважався втіленням розуму і волі; одним з найскладніших образів в ацтекській культурі був уже знайомий нам образ орла, що сидить на кактусі і тримає в пазурах його плід. Орел втілював собою розум і цілеспрямованість, плід кактуса - серце, глибинну сутність речей, а символіка сонця порівну ділилася між сильним орлом і яскравим, круглим плодом кактуса. Це була свого роду квінтесенція ацтекського світогляду з такою щільністю смислів, що на її пояснення «звичайними» словами знадобилася б ціла книга... 

...Могутній орел летить назустріч сонцю - один із небагатьох, хто живе на землі, хто може зустрітися з ним на рівних. Можливо, ацтеки й далекі від нас і географічно, і символічно, але хіба це означає, що нам нема чого в них навчитися? Або, щонайменше - нічим милуватися? Звичайно ж, є чим. 

На фото: підвіс «Орел ацтеків»

Женя Орінго