Вітаємо всіх разом із Джессі!
Вона з нами вже більше 7 років в статусі улюблениці всієї родини. 
А почалась її історія з розповіді схвильованої колежанки про кошеня, що страждає та чекає на свого господаря в подсобці зоомагазину. Її не змогли вчасно продати, деякий час тримали на напівголодному раціоні, а потім вже вирішили, що пора віддати комусь. Киця виглядала, як дитинка з сиротинця: худа, залякана, хвора. 
У нас вона швидко освоїлася та згодом стала справжньою красунею.
Джессі дуже товариська киця, буквально розмовляє з нами та любить лежати у когось з нас на колінах або вмоститись на плечах, і в такому стані  подорожувати по квартирі, споглядаючи на все звисока.
Свої прикраси Орінго на котячу тематику я обирала на честь Джессі в гамі її шубки: "Сновидець" із пегматитом та "Хранитель затишку"  з опалом.
Джессі супроводжувала фотосесію заохочувальним муркотінням, але позу змінювати не хотіла)).
А так Джессі виглядає влітку, після щорічної стрижки, одразу молодшає на декілька років)).

Це улюблениця нашої сім'ї Плюша :)
Кішка з найідеальнішим характером у світі. Жодної шкоди, суцільна любов :)
Приблизно 10 років тому вона подивилась мені в очі прямо з фото волонтерів на ФБ. 
Вони писали, що хтось залишив цю красуню просто на вулиці, а вона сидить на місці вже третій день та не може зрозуміти що їй робити та куди бігти.
Я зателефонувала волонтеру і через 2 години Плюша вже була у нас вдома.

Що цікаво - вона не злякалась нових людей та нової домівки, не ховалась та не стресувала, а одразу пішла знайомитись з усіма членами нової для неї родини. 
Одразу стала "нянькою" для моєї маленької на той момент доньки. Нагадувала мені коли вже малу треба кормити. Допомагала вкладати спати. Навіть пробувала лапою температуру води перед купанням дитини. :) 
 
Зараз донька вже підросла. Але у Плюші і зараз є свої обов'язки. Зранку треба розбудити доньку до школи, ввечері допомогти заснути, вдень допомагати мені працювати :) 
Єдине що трохи розгодували її і ніяк не можемо повернути в форму :) Просто ця хитруня вміє підійти окремо до кожного з членів родини та, заглядаючи у вічі, розповісти, що "не кормили сьогодні, зовсім не кормили".:) 

 

Цей красунчик - не мій. Він живе у кав'ярні поблизу. Дуже гарний, справжня місцева зірка. Не знаю його родоводу, можливо, там мейнкуни були, бо на вушках маленькі китиці є.  Удень він сидить на лавці надворі, разом з відвідувачами. Кав'ярня розташована на транспортній зупинці, а поруч - школа. Тому тут завжди багато дітей, які його гладять, пестять і іноді пригощають. Він приймає такі знаки поваги з королівською гідністю.
 У день фотосесії котик, мабуть, був не в гуморі, тож позував не дуже охоче. Тим не менш дозволив з ним сфотографуватись. 

Ця пухнаста кррасуня - кішка моєї подруги. Її звати Авоська, і вона, без сумніву, принцеса) Харизматична, впевнена у своїй неперевершеності, трошки капризна і залюблена своєю родиною - це все про Авоську. І як чудово їй підходить така ж яскрава каблучка Корал з авантюріном!

А це мої улюбленці - Джем і Міко. Дуже різні але однаково любимі))