"Щоб осяювати світлом інших, потрібно носити сонце в собі"Ромен Роллан
Всiх вiтаю)
Хочу розповісти вам про сережки, що поповнили мою колекцію орінговських прикрас ще в січні. Я обирала собі подарунок на день народження і потрапила в полон до цiєï незвичайноï краси.  Довго до них придивлялася, йшла і поверталася знову. Оця вся нескладна загадкова геометрiя, що  гармонiйно кружляла навколо центрального квадратного камiнчика гранату, - викликала непереборну залежнiсть, це був такий собi меседж безкiнечно роздивлятися та розгадувати.
 Цi неординарні  сережки, як артоб'єкт  помiтний та вражаючий, затримались у каталозi, терпляче чекали на свою господиню.  І ось я зважилася, бо не було більше можливості чинити опір, "Магнетичний вплив" ( таке iм'я у сережок) спрацював:)




Коли примiряла сережки вперше, подумала - вони чимось нагадують стилізованi сніжинки). Взимку, в новорічні свята, всюди багато яскравих різнокольорових вогнів і ось така незвичайна велика сніжинка (з гранатовим порталом в інший світ) виблискує золотом і сріблом новорічної мішури, святкових вогникiв...

Але чим довше я вдивлялася, тим виразніше став проступати інший хвилюючий сенс.
Вікна...
Вiкна рідної домівки, які чекають на кожного щодня або залишаються в довгій пам'яті спогадів. 
Вікна, за якими залишилися в минулому яскраві події дитинства, юності, зрілості, щасливі хвилини спілкування з друзями, колегами, наставниками.
Вікна, до яких завжди з особливою ласкою повертає пам'ять, бо ти знаєш, що  усередині, за ними, було щось надзвичайне, чарівне, магія...
А потім настають темні часи і вікна одне за одним гаснуть, бо там більше нікого немає. Хтось поїхав, а хтось давно сяє зірочкою на небосхилі. 
Але раптом серед хаосу і повного мороку, страху і невідомості загоряється те саме єдине вікно. 

Там продовжують працювати люди, чия професія зовсім не в'яжеться з війною.

Ювелiри та неювелiри - неймовiрна й талановита команда творчих особистостей, - створили особливий простiр, де можна вiдчути внутрiшнє  вiдновлення й наповнитися новими життєвими силами.
Тут хтось знаходить розраду в спогляданні краси та медитацiï, комусь додають сил мотивуючі натхненнi амулети i можливiсть брати участь у ïх створеннi. Багатьох, безумовно, підтримують щоденні рiзноманiтнi статті  на всiх майданчиках Орiнго про все найцiкавiше у свiтi краси й не тiльки... 
Можна скільки завгодно кипіти всередині ненавистю і жагою помсти за весь той бiль, що завдала й продовжує  завдавати вiйна, однак важливіше зберегти розум тверезим та не розтратити сили, що потрiбнi для боротьби й виживання, а скільки їх ще знадобиться в майбутньому...Орiнго є прикладом як рухатись у цьому напрямку.
Як стало зрозуміло, я бачу в сережках образ світлих вікон нашого улюбленого незламного ювелірного дому. Це свiтло сердець людей, що тут працюють, яке створює надзвичайне магiчне  тяжiння 
 
А навколо них усі ми, кожен на своїй орбіті. У багатьох волею долi вони змiнились, однак магнетизм цього потужного місця не дає нам випасти із загального кругообігу.

 Ми повертаємося сюди iз вдячністю знов і знов - за джерелом сили та мудрими й надихаючими думками, за вiдповiдями на своï внутрiшнi численнi питання, за цiлющим енергообмiном з однодумцями, i, звiсно, за найчарiвнiшими прикрасами, що роблять нас щасливими.
 А загалом - за життям, яке триває i яке не дає другоï спроби...

*  *  *Стережiть ïï, янголи,
берiть пiд крило легке.
Скажiть ïй хай зберiгає спокiй, коли входить в чергове пiке...
Сергiй ЖаданСьогодні день народження Олени Анатоліївни - головного двигунчика ювелірного дому Орiнго, доброï чарiвницi- казкарницi та просто сильноï жiнки. 
Душа i серце Орiнго...
 
Колись, коли не було війни, всі поверхи ювелірного дому щодня оживали - було багато людей, роботи, сміху, музики, спільних посиденьок з різних приводів... Бувало, що по суботах наша головна чарiвниця була єдиною феєю магазинчика на першому поверсі. Коли він завершував свою роботу, і всі розходилися по домівках, Олена Анатоліївна залишалася надвечір сама. Вона обходила свої володіння, піднімалася нагору, до свого кабінету, можливо, продовжувала ще працювати в тиші й самоті, коли приходять найцікавіші думки, а мрії стають відчутними на ескізах, намальованих від руки. І, напевно, можна було побачити жінку біля вікна, що вдивляється в улюблене вечірнє місто.


Відтоді глобально нічого не змінилося. Так, поверхи спорожніли, склянi вікна  схованi, часто працює генератор, але світла, яке дарують ювеліри, стало ще більше. Це незриме внутрішнє світло, негасиме ( у темрявi воно вiдчутне дуже добре!)
Хочу від щирого серця привітати іменинницю і побажати їй міцного здоров'я і невичерпаноï енергії, щоб керувати всім цим чарівним механізмом.  Продовжувати дослiджувати у творчостi як минуле та реальне, так  i "мандрувати" у майбутнє. Вiдкривати новi вимiри у зрозумiннi Всесвiту, шукати й знаходити шляхи, якими планета буде рухатись якщо не до суцiльного миру, то хоча б до бiльш-менш позитивноï рiвноваги. I писати новi й новi казки, бо коли надзвичайно  бажаєш чогось доброго, дивовижного, красивого й щасливого для всiх, воно обов'язково матерiалiзується).
Одним словом - не звертати з свого обраного шляху, наближаючи перемогу свiтла й добра над  зомбованою темрявою.
коли дiйдеш до краю i ступиш за край i поглине
пiтьма з головою
лиш одне загадай -
щоб сказала вона:
"ти не бiйся
я поруч з тобою"коли загнаний в кут свiй останнiй редут 
вiддаватимеш майже без бою
пригадай собi це:
"я з тобою я тут
не здавайся
я разом з тобою"коли вiдчай i сумнiви втома i страх стиснуть 
серце глухою журбою 
прозвучить одкровенням в ïï устах:
"не журися 
я тут
я з тобою"i коли вже зламається вiсь свiтова коли
згорнеться небо сувоєм
iз нiзвiдки долинуть ïï слова:
"все нормально
я тут
я з тобою"Юрiй Iздрик
Олено Анатолiïвно, Ви i вся команда Орiнго завжди з кожним iз нас на пiдтримуючому зв'язку. Вашi щирi доповiдi про те, як щоденно чесно i без пафосу робите свою справу,  незважаючи на весь той терор, в якому живе наш Харкiв як прикордонне мiсто, змушують якось вище пiдiймати голову, триматися (з самого початку вiйни й до сьогоднi).
Бережiть себе!
I нехай благословеннi вiкна Вашоï рiдноï домiвки  дочекаються того дня, коли за ними зберуться усi поколiння Вашоï дружньоï родини.


З Днем народження! 


А усім нам бажаю побачити якомога швидше таку картину в наших вечірніх містах -  пiд мирним зоряним небом безлiч яскравих різнокольорових вогників з вікон будинків, де нас пам'ятають, люблять і завжди чекають...
P.S.   компанiю, що обрали собi сережки, я покажу пiзнiше                      
                
Світло у вікні