Що спільного між книжковими полицями та гардеробними? Окрім того, що вони чудово організують простір, звичайно. Ще всередині них приховано наявний приклад того, як речі, що є в кожному будинку, можуть стати універсальною мовою спілкування для різних людей.
Одяг – візуальний код, по якому ми складаємо найперше враження про людину. І хоча життєва мудрість вчить, що не варто судити про оточення лише за їхніми модними вподобаннями, та все ж ці fashion-месседжи можуть суттєво скоротити час для зближення. Адже ми охоче впускаємо незнайомця у свій внутрішній світ, якщо знаходимо точки дотику й одяг іноді виступає чудовим орієнтиром. А от коли настає час спілкування, на перше місце виходить змістовність і тут не обійтись без гарного культурного багажу з прочитаних книг, переглянутих фільмів, відвіданих вистав. Якщо візуальну складову цього алгоритму знайомства можна пропустити, наприклад, сховавшись за яскравою аваторкою у месенджерах, то від неминучого зіткнення двох внутрішніх світів не втекти, навіть якщо натренувати штучний інтелект вести неспішні бесіди в мережі. Ця ж стаття для тих, хто не сприймає півміри — сьогодні говоримо про те, як враження від прочитаних книжок втілились у колекціях відомих кутюр'є і чому поєднання моди та літератури все більше стає мейнстримом.
Мабуть, найочевидніший приклад книги, що просто рясніє натхненням – це твір Льюіса Керрола «Аліса у Дивокраї». Роман свого часу надихнув усіх, починаючи від Рей Кавакубо Comme Des Garçons і закінчуючи Вів’єн Вествуд. У 2013 світ побачила колекція бренду Meadham Kirchhoff, сповнена яскравих фарб та незвичних поєднань. Трохи божевільно і в той час вишукано, одним словом Капелюшник та Червона королева були б у захваті.
Але, мабуть, найзначнішим модним виступом на цю тему став токійський показ незалежного японського бренду Alice Auaa. Доступний лише у двох кольорах, чорному та білому, «Аліса в країні чудес у мені» демонструє темну, божевільну та найнереалістичнішу сторону Аліси. Носити таке неможливо, але як елемент шоу… чому б і ні?
Великий та жахливий «Франкенштейн» Мері Шеллі, здавалося б, що забуло це чудовисько у світі краси? Та кутюр’є іншої думки. Принти з обличчям велетня стали вже поширеним явищем, та мені найбільше сподобалось витончене посилання до теми в колекції SS99 Олександра МакКвіна, що побачила світ в далекому 1998 році. Той показ був присвячений темі протезування та інтеграції людей з вадами в активне життя. Дизайнер тоді сказав: «Я роблю це не для того, щоб врятувати світ чи щось інше, — сказав він, зі свого боку, — я вважаю, що ідея полягає в тому, щоб показати, що краса приходить зсередини».
В любові до Вірджинії Вулф зізнався, здається, кожний модельєр. В той час як сама авторка казала, що не вміє вдягатися, подіуми рясніють від колекцій, присвячених твору «Орландо». Адже це справжній скарб: тут і пригоди, і гумор, історичні замальовки й приголомшливі драми. За своєю суттю Орландо це вигадана хроніка англійської літератури та історії, що охоплює чималий проміжок часу, тож знайти образ для натхнення не складно. А ще це той рідкісний випадок, коли моделі-чоловіки з мейком та в сукнях не викликають обурення навіть у ханж. Дизайнер Кім Джонс, колекція для розкішного дому моди Fendi.
Ще одна з улюблених книг fashion індустрії — «Сяйво» Стівена Кінга. Навести страху на модну публіку знову зголосився МакКвін з колекцією осінь-зима 1999, перетворивши показ на видовище на сніжних схилах поблизу таємничого готелю «Сяйво». Не обійшлось і без моторошних посилань на популярну сцену з дівчатами-близнючками.
«Оповідь служниці» Маргарет Етвуд була написана в 1985 році та відродилася в культурі завдяки телевізійній адаптації, яка вийшла на екрани в 2017 році. Нью-йоркський бренд Vaquera створив колекцію за мотивами, одягнувши моделей у червоні мантії та білі капелюхи.
Ельфи з "Володаря перснів" Джона Толкіна — часті образи на модних показах. Легкі, повітряні наряди шиють з легких або яскравих тканин, прикрашають зображеннями метеликів, рослин, квітів. Цікавий експеримент провів модний будинок Fendi, який встановив для показу скляний подіум біля фонтану Треві в Римі. Виглядає цілком епічно, як на мене. Дівчата у відвертих сукнях, вишитих квітами, ніби виходили з води та йшли по ній.
Найвідоміший модельєр-бібліофіл, Карл Лагерфельд, купував книги в трьох примірниках і жив у квартирах, заставлених від підлоги до стелі книжками, складеними горизонтально (щоб вміщалося більше). Тож не дивно, що одного разу він присвятив колекцію Chanel Haute Couture літературному життю Парижа. Моделі дефілеювали вздовж декорацій, що нагадували букіністичні лавки Парижа — міста, яке породило чималославетних письменників.
Літературну справу Лагерфельда бренд і зараз продовжує, влаштовуючи зустрічі з письменницями та мисткинями в рамках проєкту «Літературне побачення на вулиці Камбон».
За думкою Тьєррі Тесьє, французької історикиня мистецтва, книги є платформами для спілкування. Брендам класу «люкс» потрібно охопити якомога ширшу аудиторію, використовуючи теми, знайомі всім. Використовувати відомі твори та їхніх персонажів для натхнення означає переконатися, що ваші посилання говорять і можуть бути зрозумілі найбільшій кількості людей. Адже людям, які купують брендовий одяг, не 18 років, а від 30 до 70 років, і вони вже здобули освіту через книги. Саме через книги створюється зв’язок між брендом і клієнтом.
Наталія Орінго
