Велосипед зараз чи не найдемократичніший засіб пересування, що дарує свободу та автономність, до того ж не шкодить довкіллю. Єдиним недоліком велосипедів є те, що в дорозі водій здебільшого усамітнений.

Навіть, коли їдеш ну прогулянку поза містом великою компанією, поспілкуватись на ходу доволі складно, до того ж нерідко хтось відстає, підкорюючи недосконалості ґрунтових доріг. Компанія розтягується не десятки метрів і жадана радість зустрічі чекає лише на привалі. Але таке екзотичне явище для наших доріг, як велотандем, цілком впорається з описаними недоліками та подарує веселу та яскраву подорож. Хоча й був створений задля інших цілей.

Насправді вік тандемів не набагато менший за від звичайних одномісних велосипедів. Наприкінці 19 сторіччя в повітрі панувала атмосфера винахідництва і на долю велосипедів прийшлося багато чудернацьких проектів. Багацько з часом зникли, не виправдавши сподівань, а от багатомісні тандеми розвивались паралельно зі своїми одномісними братами, захоплюючи все нові серця.

Рік народження першого тандему — 1898, коли Мікаель Педерсен запатентував велосипед з двома сидіннями. Тандем активно використовувався під час другої англо-бурської та Другої світової воєн. Передбачалося, що з використанням двомісного велосипеда двоє людей зможуть оборонитися і дати відсіч противнику. Тандеми для військових мали змінену раму, велику кількість надійних спиць, високий тиск у камерах зменшував ризики пробою колеса під впливом власної ваги пасажирів. Військовим імпонувало те, що велосипеди можуть «нести» більше обладнання, ними піхота може переміщатися довше і далі, ніж піший солдат, і велосипед не просить пити і їсти, як кінь.

У першій світовій війні обидві сторони активно використовували велосипеди у розвідці для доставляння повідомлень для транспортування постраждалих.

Тандем на службі в поліції

Цивільні тандеми були трохи легші, та все одно масивніші за одномісні велосипеди. Але їх любили за переваги в шквидкості – навіть двоє кермачів-любителів на тандемі могли легко обійти велосипедиста-одинака. Головне – не входити у повороти на великій швидкості та ощадливо ставитись до гальм, бо зношуються вони у тандемах набагато сильніше. А головна перевага тандемів для цивільних була в соціальному ефекті. Тандеми активно використовували для побачень, сімейних прогулянок, особливо із дітьми, для швидкої соціалізації малознайомих людей, наприклад, в командах у великих корпораціях.

Конструкція тандему, коли навантаження можна поділити на двох, а керування, контроль уваги за дорогою, прийняття рішень доручити капітану, робила веломандрівки доступними для людей з обмеженими можливостями. Згодом почали з’являтись спільноти та клуби по інтересах для людей, закоханих у тандеми. Так, у Великобританії 1971 року було відкрито перший Тандем Клуб. Та все одно тандеми залишаються у меншості. Лише близько 1000 тандемів на рік продають у таких країнах як Німеччина, Франція, США. В Україні такі показники в десятки разів нижчі. Але чим це не привід для ексклюзивності?

До речі, невеликий проміжок часу проіснував близький родич тандему, Buddy Bike. Конструкція такого велосипеда припускає паралельне розташування сидінь, а не послідовне. Коли справа доходить до їзди, обидва пасажири крутять педалі за допомогою кривошипних педалей, що розташовані з протилежних сторін. Кермове управління та гальмування здійснюється зліва, а людина праворуч тримається за нерухоме кермо.

Близьке розташування пасажирів врази посилює соціальний ефект та «відчуття ліктя», тож не дивно, що чоловіки активно використовували таки велосипеди для знайомств та побачень. Близькість один до одного була природно інтимною, а розмова була легкою, тому з'явився термін «товариський» велосипед.
На жаль, компанія, що випускала Buddy Bike, швидко розорилася, і ці велосипеди більше не виробляються з комерційною метою. Адже пересуватись на такому транспорті містом вкрай незручно, а за швидкісних трасах ще й небезпечно. Однак варіації продовжують з'являтися на низовому рівні завдяки саморобній інженерії.

Я маю досвід тандемного катання лише в ролі пасажира на рамі звичайного велосипеда , тож про відчуття справжніх велокомпаньйонів можу лише здогадуватись. А чи є у вас досвід такого катання?

Наталія Орінго