24 лютого ми всі прокинулися в іншій реальності. Життя розділилося на до та після... Щоденні дзвінки близьким та родичам «як ви?» в очікуванні почути живий голос набули набагато важливішого значення –  «Слава Богу, живі…»
 
Зараз навіть маленький привід для радості може додати сил і бажання жити далі. Для мене такими промінчиками надії в ці страшні дні стали:
- добрі люди навколо, які готові допомагати один одному,
- усвідомлення того, що весь світ підтримує Україну, тому ми обов’язково переможемо,
- весна з її першими квітами й впевненим пробудженням від сну,
- звістка, що Орінго незважаючи ні на що продовжує жити й мріяти.
 
І мені захотілося створити прикрасу, яка могла би стати оберегом та символом відновлення. Хотілося би, щоб вона нагадувала про силу та нескореність нашого народу, про невмирущість України та здатність до відродження.
 
Так виник образ сережок «Неопалима купина».
 
Безліч разів наш край намагалися знищити: палили й грабували міста, вбивали людей, морили голодом, забороняли мову, намагалися переписати історію і навіть знищити саму назву – Україна. Але це лише загартовувало наш народ та робило його сильнішим. Тому знову й знову всупереч всьому розквітають квіти…
Вираз «неопалима купина» – це поетичне відображення долі нашої Держави та українського народу.

Неопалима купина в релігії
Щоліта рожево полум’яніють кущі Ясенцю білого, який має народну назву Неопалима купина на честь вогняного куща, з якого Бог говорив з Мойсеєм на горі Синай (Старий Заповіт). За оповіддю той кущ горів, але не згорав.

У Новому Заповіті «Неопалима Купина» отримала нове, глибше богословське тлумачення: Мати Божа не опалилася вогнем Божества, бо була його вмістилищем – принесла на світ Божий Ісуса.
 
Так з’явилася ікона Богородиці «Неопалима Купина». Цікаво, що написано її було на тій самій горі Синай (і там з IV ст. діє грецький Монастир святої Катерини), де досі росте той самий терновий кущ (щоправда, у Біблії це – терен, а не ясенець).
На іконі зображення Богородиці з Сином на руках вписано у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами і увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум’я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, зберігає приміщення від пожежі та блискавки.


Легенда «Неопалима купина»
У народній легенді «Неопалима купина» описана історія боротьби захисників міста Дорогобужа, які отримали перемогу над завойовниками завдяки своїй кмітливості та нескореності. За переказами, два королі (польський та угорський) підступили до стін міста й поставили ультиматум жителям міста: відчинити міські брами й здатися в полон. У разі непокори місто обіцяли спалити.
 
Коли відведений на роздуми час минув, до королів прийшов посланець із міста. Він приніс їм бадилину із листям, схожим на ясенове, та з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.
 
Він вклонився й промовив:
— Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати, якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.
 
Королі зібрали своїх радників і наймудріших мужів, та не могли вони розгадати це послання. Не знали вони, що рослина ця символізує незламність і незнищенність.
 
Врешті знайшовся один, який пояснив, що саме захисники міста сказали їм цим зелом:
— Я знаю це зілля. Воно горить і не згорає.
 
Він узяв палаючу гілку й підніс її до квітучого куща. Вмить увесь кущ спалахнув яскравим полум’ям, а ще за мить полум’я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений — такий же рожевоквітний та усміхнений.
Неопалима купина дала королям зрозуміти, що перемогти це місто неможливо.

Квітка Неопалима купина
Саме завдяки своїм незвичайним особливостям рослина Ясенцю отримала таку легендарну назву. Ефірні олії, які містяться у плодах та квітах рослини, вкривають її невидимою хмаркою. Якщо в спекотну безвітряну погоду піднести до куща сірник, квіти огорне клубком помаранчевого полум’я, але як і в історії з біблійним кущем, рослина залишиться неушкодженою.


Сережки-трансформери «Неопалима купина»
Сережки-трансформер з англійською застібкою.
Верхня частина – це асиметричний верх квітки ясенцю, де крайня верхня пелюстка тягнеться по жіночому вушку вверх, а крайня нижня «дивиться» на обличчя. Дві нижні пелюстки ажурні з просвітом, дві верхні – суцільні з прожилками, як у квітки на фото. Посередині пелюстки об'єднані ніби тичинкою, всередині якої - маленький круглий камінь (кабошон, на моєму ескізі рожевий кварц, або камінь з кубічною огранкою).
Нижня зйомна частина сережки – підвіска у вигляді плавного ромба з кабошоном овал 9*11. Верхня частина кабошона закріплена трьома крапанами у вигляді тоненьких тичинкових ниток з крапочками на кінцях, нижня частина – теж трьома короткими такими ниточками. Всього таких ниточок виходить 8 (5 зверху, і 3 знизу). Нижня частина пелюстки, яка виглядає з-під кабошона, теж рельєфна, з прожилками.
На зворотньому боці підвіски можна зобразити восьмикутну зірку з овалом всередині, як на іконі, що символізуватиме образ Богоматері.


З виразом «неопалима купина» асоціюється незламність українського народу. Сьогодні мені хочеться вірити, що є сила, яка захистить Україну від смертоносних ворожих бомб.
 

По-новому для мене зазвучала пісня гурту "Рутенія". Не про історію, а про сьогодні... 

Фото для модуля голосування