Озирніться - вони навколо нас. Дають назву кольорам, прикрашають собою одяг, шпалери, а іноді й наші нігтики, обиваються навколо чашок й тарілок, погойдуються на картинах, пробиваються крізь асфальт та оживають в сріблі... І все це - у сповненому символічності мовчанні. Здогадалися, про кого йде мова?
Так, це - квіти. І в них (ну хто б сумнівався) також є своя символіка.
Мова квітів народилася на Сході, зокрема - в Турції. Не маючи змоги вільно спілкуватися та навіть виражати свої емоції, східні красуні вигадали свою окрему мову квітів, де значення мало буквально усе. Яка обрана квітка, який в неї колір та аромат, чи є в неї листя і шипи, коли її подарували, й як саме її тримають... Квіти набували стійких асоціацій, спираючись на які можна було вести справжні діалоги. Важко сказати, скільки символів зберіглось з тієї давньої мови без змін, але без усяких сумнівів вона була дуже красива.
В Європу мова квітів потрапила завдяки поетессі, леді Мері Уортлі Монтагю. Романтична жінка була дружиною британського посла в Стамбулі у 1700-х роках і, дізнавшися про таємну мову любовної листування "селам", по-справжьному нею захопилася. Вона описувала "мову предметів та квітів" у своїх листах. Згодом їх опублікували - і ідея квіткового шифру стала дуже популярною у Європі.
«Немає такої фарби, квітів, бур'янів, фруктів, трави, каменю, пташиного пера, які не мали б відповідного їм вірша, і ви можете сваритися, лаятись, надсилати листи пристрасті, дружби, люб'язності, або обмінюватися новинами, при цьому не забруднивши свої пальці».
Далі до справи долучилися книговидавці - протягом усього XVIII століття по всій Європі публікувалися квіткові словники, у яких містилися тлумачення для різних рослин. Особливої популярності набула мова квітів у Франції та в Англії часів королеви Вікторії. Вона навіть отримала окрему назву - флоріографія.
Потроху мова квітів втратила своє значення та відійшла в забуття, але не повністю. Квіти зберігли свою символічність - нехай вона і змінюється від віку до віку й від країни до країни. Тож пропоную трохи погратися й пошукати значення квіточкам Орінго - я почну, а ви продовжуйте у коментарях!
Троянда – символ чистоти, краси, святості, наближення до божественного початку. Одночасно з цим троянда, особливо червона – символ пристрасного кохання та сильних почуттів. Біла троянда означає чистоту та спокій, рожева – ніжність, а блакитна – фантазії, мрії та натхнення. А у закоханих в Маленького Принця троянда набуває ще одного значення - вона може бути тільки Та сама
На фото: слайд "Та сама троянда"
Тюльпани символізують розкіш, витонченість, і щире кохання. Тюльпани відіграють дуже важливу роль у турецькій культурі: символ Туреччини взагалі та Османської імперії зокрема – тюльпан, епоху культурного розквіту на початку 18 ст. турки називають "епохою тюльпанів".
На фото: сережки "Тюльпани"
Ця квітка - втілення східної краси та витонченості з легким нальотом філософської роздумності. Філософи-суфії вважали тюльпан символом людського життя: таким же красивим, яскравим і тендітним. А бачачи голівку квітки, що клонилася до землі під вагою пелюстків, говорили, що тюльпан - квітка благочестя, оскільки смиренно схиляє голову перед Творцем.
На фото: моносережка "Зупинись, мить!"
Ірис символізує зв'язок між матеріальним та нематеріальним світами, стан на межі, зв'язок із духовним початком. Водночас ірис у європейській традиції – символ земної влади, королівської величі. А в японській традиції ірис - квітка самураїв, символ хоробрості та мужності (мабуть, через витягнуте листя, що нагадує клинки).
На фото: сережки "Ірис"
Мак у східній традиції (перській, турецькій) - символ пристрасного кохання. А в європейській – символ сну, забуття, дурману та ілюзій. Таку різницю просто пояснити: з одного боку, мак - яскрава, полум'яна квітка, з іншого - джерело дурного макового молочка. Також у Європі, особливо на Балканах, мак асоціювався з потойбічним світом, ходінням між двома вимірами; у Греції мак був атрибутом богині Деметри та її дочки Персефони, дружини Аїда, яка щороку подорожувала з підземного світу на землю і назад. До речі, розповідають, що коли Персефона вперше потрапила у володіння Аїда, в царство тіней, їй стало так сумно, що вона заплакала. І тоді бог сну Гіпнос виростив їй у подарунок гарну червону квітку, яка дарує заспокоєння.
На фото: сережки "Маків цвіт"
Хризантема символізує дружбу, довіру та взаємну повагу, а також розкіш та впливовість. У Японії хризантема - "імператорська квітка", символ сонця та безсмертя, а також імператорської родини. Ще хризантема для японців означає велич, стійкість і гордість - тому вважається ще однією "квіткою самураїв", разом з ірисом.
На фото: слайд "Хризантема"
Лотос у східній традиції – приблизно те саме, що й троянда у європейській, якщо не більше. Лотос - втілення чистоти та досконалості, духовної та фізичної. Він символізує душу людини: як сам лотос, піднімаючись з дна водоймища, долає товщу води і розквітає, досягнувши поверхні, так і душа з дна світського життя піднімається до божественного. Також лотос - символ сонця, радості та процвітання.
На фото: каблучка "Цветущие лотосы"
Ольга Орінго
Cleona
Ср, 18/01/2023 - 08:52