Цього місяця у книгоклубі ми читаємо "Там, де співають раки» – Делія Оуенс. Обіцяла Яні поділитися враженнями від книги.
Сьогодні її дочитала.
В цій емоційній книжці змішано відразу декілька жанрів. Спершу це печальна сімейна історія, в ній багато болю і зради. Часткова розрада (та й засоби для виживання) знаходяться в єдності з світом природи і спостереження за живими істотами заплавних приморських лук. Написано все це емоційно і красиво й, загалом, анотація книжки обіцяє саме таку розповідь. Згодом виявляється що в книжці є іще й детективна складова та лав-сторі що трохи нагадала мені стилістику американських підліткових серіалів.
Чомусь відразу не звернула увагу на те, що жанр книги - "підліткова література". В анотації цього вказано не було, а вкладку "характеристики" дивитися не полізла.
Деякі стилістичні особливості, характерні для цього жанру мені заважали, інколи здавалося що історія надто затягнута і мелодраматична. Але детективна складова розповіді додала і динаміки й інтриги, тож останні 170 сторінок книжки я "ковтнула" нараз.
Загальний висновок: читати книжку не обов'язково, але приємно.