Продовжую знайомство із Майком Йогансеном. Розмірковувала над тим, як можна зобразити у вигляді малюнка гумор, тонку іронію, гостру сатиру, приховані алюзії, аж поки у "Мисливських пригодах Івана Івановича" не побачила розділ "Боротьба з комарами". Комарик, малесенька тонесенька комашка, мікросвіт, порівняно із людиною. Але чомусь ми так боїмося його укусів, починаємо активно розмахувати руками, як тільки почуємо знайоме дзижчання, скачемо кімнатою, прагнучи наздогнати "невловимого месника", придумовуємо хитромудрі механізми. І що? Вранці, розглядаючи червоний сверблячий слід, розуміємо, що в черговий раз програли.

     Народилася ідея каблучки із  непереможним комариком, стійким і впертим маленьким створінням. Фігурка об'ємна, оченята - камінці, Swarovski Puresse підійшли б ідеально.

Вітаю, спільното!
До вашої уваги ескіз підвісочки "Пані" за книжкою І. Франка "Маніпулянтка". 
Це збірка оповідань про жінок, їх тяжке становище у патріархальному суспільстві ХІХ століття, емансипацію, бажання довести собі і світу, що вони варті більшого, змінювати свою долю і бути вільними й незалежними, самостійно керувати своїм життям, навіть якщо усі обставини проти. Питання, порушені в книзі, були актуальними в часи Франка і залишаються такими й сьогодні. Усі оповідання сподобалися, тут Франко був  для мене неочікуваний і зовсім не хрестоматійний (не той, що у школі)), тож образ в прикрасі також буде узагальнений.
Підвіска являє собою силует - образ сильної, харизматичної жінки, особистості, що бореться за власне щастя і свободу.
Приблизні розміри: висота 4-4,5 см, у руці - малесенький блискучий камінчик 2-3 мм (така собі провідна зоря), покриття може бути як оксидування, так і родоване.

     Добрий вечір, друзі!

     Залишу тут посилання на оповідання Майка Йогансена "Сонце козаче".

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26013

     Сама перечитала його кілька разів. Це просто якийсь фейерверк українських приказок, прислів'їв та приповідок. Маленька, дуже колоритна і, водночас, поетична історія сварки двох козаків Зачиняйла та Немийноги, яка скінчилася миром.

     Цікава назва оповідання. Козачим сонцем у козачих піснях називали місяць. Уявила собі степ із хвилями ковилу, небо, всіяне зорями і місяць - козачий орієнтир. Напевно, оця вільна краса і народжує таке культурне розмаїття. Почала шукати відповідне зображення і натрапила на чудові світлини ковилу.



     Намалювався ескіз із сонцем або повнею - круглим кабошоном і хвилястими стебельцями ковилу. Ескіз не прив'язаний до конкретної прикраси. Просто спроба відтворити хвилі ковилу. Гарна ідея і для сережок, і для каблучки, і для брошки.



     Із усіх виразів оповідання припало до душі "не заспали грушок у попелі".  Як поетично можна сказати "не проґав наміри, не проспи свій шанс, будь пильним"? Не заспи грушки у попелі!
     Виявляється раніше грушки запікали у печі в попелі. І потрібно було пильнувати, щоб витягнути їх вчасно.



     Намалювала ескіз груші, запеченої, із хвилястими краями і зернятками. Прикраса може бути наскрізною, а можна серцевину зробити суцільною. Зернятка - камінці.