Хто в дитинстві не мріяв про власну фортецю, чи палац, чи печеру – чарівне укриття від нудного світу дорослих, які не знаються ні на слонах, ні на удавах? Хто не будував щось таке незрозуміле, але затишне з ковдр і подушок, чи не зводив у лісі курені? Мрія про власний і трішечки казковий простір, який належить тільки їй, є, напевне, у кожної дитини. Будиночок на дереві – яскраве її втілення.
Взагалі-то будинок на дереві – досить серйозна штука! Різноманітні конструкції на деревах й досі виступають у ролі дому для багатьох народів, наприклад, для корінних жителів Південної Америки. Чудовий варіант для амазонських джунглів, де спати на землі не надто безпечно: можна випадково зустрітися зі змією або отруйним павуком. А на дереві ризиків набагато менше. Ба більше, деякі вчені вважають, що мавпячі предки сучасних людей теж будували гнізда на деревах, причому задовго до того, як спустилися на землю і почали обживати нудні печери. Тож деревний спосіб життя людям не такий вже й чужий. Можливо, тому ми в дитинстві (а багато хто і в дорослому віці) обожнюємо будинки на деревах?
Усім нам потрібен особистий простір, і дітям, і дорослим. Місце, де можна побути наодинці з собою, іноді стає найголовнішою потребою, що ми гарно відчули під час небажаних мандрів під час війни... Але, мабуть, тягу до таких будинків, куренів та інших подібних укриттів не можна пояснити тільки психологічними дослідженнями.
Будинок на дереві – або його аналог у вигляді альтанки, куреня, печери в дусі Тома Сойєра – це простір, де закінчується повсякденне життя і починається магія. Зовні школа, домашні клопоти, незадоволені дорослі (у «дітей» старшого віку – робота, побут і часто власні діти). Втім за стінами чарівного укриття на нас чекає зовсім інший світ. Там можна планувати подорожі й малювати карти скарбів; уявляти себе лісовим ельфом із Лотлорієна; чи просто пити чай і відсипатися (особливо актуально для тих, хто постарше). А найголовніше: поки ти сидиш у своєму укритті, світ зовні на певний час залишає тебе в спокої і перестає існувати. Залишається лише крихітний, затишний простір суцільної магії.
Можливо, саме в цьому і секрет любові до будинків на деревах. Це можливість сховатися від світу і потрапити майже в інший вимір, де закони звичного світу не працюють, а ельфи і пірати набагато реальніші за вчителів і банкірів. До того ж на дерево ще й не всякий залізе, тож усіляких несподіваних вторгнень із зовнішнього світу можна не боятися.
Чарівники теж були маленькими… Пишучи прем’єру, запитала нашу контент-команду, чи мав хтось власний будинок на дереві. Як виявилося, принаймні двоє з нас пам’ятають таємні сховища: курінь біля дерева і печеру під його коренями. Отож недивно, що підвіс «Будиночок на дереві», намальований Оксаною Миколаївною (Oksanushka), викликав симпатію журі – і втілився у сріблі.
У цього ескізу була довга історія, як і годиться мрії. Вперше Оксана Миколаївна поділилася ним ще у 2023 році, але тоді для будівництва час ще не настав. Тож він повернувся до нас у 2024 році оновленим, причому цього разу це була символічно-родинна праця, адже з візуалізацією прикраси допоміг чоловік. Як писала сама авторка, «будиночок подорослішал, відкрив оконце і двері, запрошуючи увійти». Що ж, не будемо відмовлятися!
Майстри-ювеліри постаралися втілити ескіз якомога точніше – з усіма прорізами на листочку дерева, що слугує тлом для ювелірної картини, з усіма деталями самого будиночка. І як же було втриматися від того, щоб не погратися з фактурами: у верхній частині фону-листка – візерунки, які, якщо придивитися, самі складаються в мініатюрні листочки; у нижній частині – лінії, що створюють примхливий малюнок деревної кори.
А між корою і листям – сам будиночок, невеликий і затишний, трохи нагадує нашу українську хатку та житло Більбо Торбина. Мабуть, ніхто не здивувався б, якби в ньому взяла гору спадковість Туків, і він вирішив би з нори перебратися на дерево з усією бібліотекою і срібними ложками…
Роздивлятися ці деталі можна безкінечно. Крізь двері видніється гілка дерева, до сходинок і перил так і кортить доторкнутися. Ой, а чи помітили ви гойдалку? Вона трохи видозмінилася стосовно ескізу, і тепер виглядає ще більш органічно. Так-так, це надійно прив’язана шина з вантажівки: у мріях можна злітати хоч понад хмари!
Ще раз перегортаємо срібний листочок: що це ховається у коренів дерева? Це калатає серденько нашого дома, живе серце, що весь час спонукає кудись бігти, уявляти, будувати, ділитися мріями… і сподіватися на відклик.
Двері «Будиночку на дереві» відчинені. Залишилося зазирнути всередину – і вирішити, кого справді хочеться туди запросити.
Ольга Орінго
Julia777
Ср, 27/11/2024 - 15:23
brenda
Ср, 27/11/2024 - 16:32
Cleona
Ср, 27/11/2024 - 19:14
КоТэ
Ср, 27/11/2024 - 19:42
Lina2018
Ср, 27/11/2024 - 19:52
LeTim
Ср, 27/11/2024 - 20:45