Продовжу огляд скарбів таємної кімнати, що оселились на моїх полицях. Річард Осман "Клуб убивств по четвергам" та "Людина, що померла двічі". Для поціновувачів детективного жанру дуже вдала знахідка, як на мене. Цікаво, з гумором, нетривіальні повороти сюжету. Для мене особисто ще й ідеї що робити, коли ти вже не потрібен суспільству, але ще багато чого можеш. Виявляєтья, вихід можна знайти завжди, що надихає. "Покоївка" Ніти Проуз теж детектив, але зовсім іншого плану. В анотації все є, тож переповідати не буду. Цікаво та неочікуванно. Обох авторів читала вперше і з задоволенням буду читати ще бо дуже сподобались.

"Принцип втручання" Горіха Зерня вибрала після коментаря celenitty (трохи вишче по гілці) і повністю з нею згодна по опису. Одне "але" - зараз все що про війну дуже мені відзивається та болить. А тут ще й та війна, яку ми вісім років намагались не бачити та не звертати уваги. Місцями цей твір б'є наотмаш і це дуже боляче, це треба мати на увазі.
І ще один, як на мене, дуже неоднозначний твір - це "Стокгольм" Валентина Поспєлова. Блукаючи сутінками в загадковому місті серед напівмістичних подій мені здається, я не все розгледіла і не всі натяки зрозуміла, тож, мабуть, буду ще туди повертатись. І ще напевне - це треба прочитати бо воно незвично, цікаво і пробуджує думки. Різні. Тож про цю книгу вже розповіла друзям.

І на останок кілька книжок про дівчат, або про те, що потрапивши в глечік зі сметаною можна все ж таки збити лапками масло та вибратись з халепи. Не те щоб у всіх творах все залежало саме від героїнь, часом в глечик таки додавали соломинку щоб легше було вибратись, але все одно цікаво та оптимістично. Читала з задоволенням. Луїз Міллер "Кондитерка втікачка", Сара Гейвуд "Кактус" та Бонні Гармус "Уроки химії". На останню бачила не дуже гарні відгуки, але я не знавець хімії, тож мені не муляли явні ляпи (тут багато професійних хіміків от їм, напевне, це не варто читати). На теплий літній вечір вихідного, мені здається, дуже непоганий вибір. :)

Скупки не останнього періоду, але якось підібралась тематика.
На сайті Юрія Журавля (OtVinta) придбала чудове видання "Знай наших" - деякі з визначних особистостей України та коротка довідка хто вони були, щось цікаве про них. Ну, і ілюстрації пана Юрія.


А наступна книга - за етнографічними матеріалу. Особисто мені таке цікаво: тварини та що вони символізували. Ілюстрації - чорно-білі малюнки народного майстра-писанкаря.

Класний був би підвіс)

Далі про вишивку (вже згадувала, що давно зотіла навчитись, але чомусь побоююсь, тож вирішила себе заохотити та підстрахуватись від невдач купівлею розумних книжок). Перше видання дуже гарне, купа фото. Єдиний незначний мінус - що схему для того ж хрестика мені доведеться перенабрати на листочку.


Наступні 2 значно простіші, з них і починаю. Є фото швів, прості пояснення та значно дешевші.





Знову неймовірна краса "Вишивка Жидачівщини". Так само багато фото, але то вже для досвічених. І вона фомрату А3! Тож все можна роздивитись дуже ретельно


Коли в мережі побачила вишивку Полтавщини - купила без роздумів, дуже люблю ті шви, що притаманні цій сорочці. Тим більш, що на Харківщині теж були в моді



Вже згадуване видання з вишивкою козацбкої старшини, в мене - 2 частина. Поки полтавська гладь виглядає чимось недосяжним. Так само, як колись дивилась відео зі слобожанським рушником білим по білому 

Ну і вже як така справа, то колись купляла з візерунками для в'язання спицями, задоволена: гарно, хорощі пояснення, іткі схеми, багато красивих візерунків.






 

Добрый день. 
Недавно перечитывала Унесенные ветром ,в 3-й раз. Удивительно,как восприятие меняется с возрастом. Раньше для меня это были розовые сопли о Батлере. Потом я поняла все негативное в этих болезненных отношениях. И лишь сейчас осознала насколько мощный роман о войне написала Митчелл. После этого прочитала ещё отдельно биографию Линкольна  и предпосылки к гражданской войне. Это разница взглядов и быта южан и северян. Однажды попалась мне история общественного деятеля,который помогал беглым рабам добраться до Канады. Оказалось,что он незаурядная личность,современным языком выражаясь -экоактивист,гуманист и философ. Генри Девид Торо. Сейчас читаю его книгу. Это был своеобразный эксперимент,он на два года покинул цивилизацию и жил отшельником в лесу , записывая свои мысли о смысле жизни,о том,что реально нужно для счастья ,а что совершенно пустое. И конечно же, хорошее зелененькое издание на украинском языке. Издательство Темпора.

Вот ещё одна книга,которая мне очень понравилась. Добротный исторический роман с детективной составляющей. Любителям Ирландия советую:

Вельми цікава ініціатива https://www.instagram.com/book_forces/
Тут можна пожертвувати книги, кошти з продажу яких підуть на ЗСУ. Або ж придбати якусь (вживані, але ж в нормальному стані й дешевші). Сама ще тільки гортаю сайт та перебираю бібліотеку, але виглядає непогано (хоч сайт мені й не дуже зручний)