Прикраси "Нагамару" можна назвати одними з найбільш войовничих у колекції цуб, та й в каталозі загалом. Здавалося б, округла форма, соснові гілки і пташиний силует не наводять на думки про небезпеку. Однак до птаха варто придивитися уважніше.

"Нагамару"

Підвіс та каблучка "Нагамару", так само, як і "Мокко", від самого початку з'явилися як експеримент – а що, якщо перетворити на прикрасу малюнок на японській цубі? Як бачите, експеримент виявився дуже вдалим і перетворився на цілу колекцію. Буде справедливо розповісти побільше про один з комплектів-"родоначальників".

Ім'я "Нагамару" прикраси отримали на честь одного з популярних типів цуб. Цуба "нагамару гата" має округлу форму і витягнутий отвір у центрі (а іноді й не один). Простору на її поверхні досить багато – можна зобразити що завгодно! І якщо для "Мокко" було обрано оленя – посланця богів і символ удачі, то для "Нагамару" було вирішено взяти трохи більш войовничий образ. Так на комплекті оселився яструб.

"Нагамару", "Катана", "Хвилястий"

Яструбів, соколів та інших пернатих хижаків у Японії дуже люблять. Їх вважають благородними "птахами-воїнами", зображують на картинах, оспівують у віршах, а ще – навчають для соколиного полювання. Соколине полювання в Японії – заняття дуже давнє, шановане і тривалий час дозволене лише імператору та вищій аристократії. Дворяни рангом нижче і прості самураї не мали права полювати з птахами. Однак цю заборону постійно порушували: самураї вважали соколине полювання неймовірно мужнім і статусним заняттям, майже як участь у битві.

У 1603 році високопоставлений самурай і захоплений мисливець Токугава Ієясу став фактичним правителем Японії; наслідуючи його приклад, самураї почали відкрито тримати соколів і яструбів, і полювати з ними. Це стало новою національною традицією, яка існує й донині.

Так, соколів і яструбів досі навчають полювати! Це вважається різновидом мистецтва: птаха не дресирують, а саме навчають, знаходять до нього підхід, вчаться спілкуватися з ним. Лише таким шляхом можна домогтися того, що мисливець і птах стануть єдиним цілим, фактично інструментами один одного. Цікаво, що однією з найавторитетніших постатей у галузі полювання з птахами сьогодні є жінка – 53-річна Норіко Оцука, голова мисливської школи Сува. Вона одночасно і теоретик, авторка численних статей з традицій соколиного полювання, і практик, який навчив безліч птахів і людей співпрацювати один з одним.

Один із улюбленців Оцуки сидить у неї на руці

Яструби та соколи часто називаються одним словом – "така". Це слово співзвучне з прикметником "героїчний", що вдало перегукується з характером і зовнішністю цих птахів. Соколи і яструби символізують хоробрість, рішучість, силу і благородство. Саме шляхетність тут – найважливіша якість: саме вона відрізняє воїна від розбійника, а яструба від стерв'ятника. Уміння бути рішучим і безстрашним, і водночас стримувати свої пристрасті та зберігати холодний розум – навичка справжнього воїна. 

Яструб, що прикрашає "Нагамару", зображений спокійним і зосередженим; він сидить на характерно зігнутій сосновій гілці й уважно спостерігає за світом внизу. Яструб на сосні – частий мотив у японському живописі. По-перше, і птах, і дерево приголомшливо гарні, по-друге, обидва вони символізують хороші речі, що взаємно доповнюють одна одну: яструб – хоробрість і благородство, сосна – стійкість і витримку. Композиція на комплекті "Нагамару", можна сказати, передає привіт японським традиціям і служить зашифрованим посланням про характер власника.

Хоробрість яструба і стійкість сосни – кращого побажання і не придумати. І хай ми з вами далеко від Японії, додати трохи аристократичності в образ з "Нагамару" не завадить.

Женя Орінго