Переклад - справа відповідальна і непроста; було б інакше, ми б не знали стільки історій про труднощі, пов'язані з цим самим перекладом. Сьогоднішня історія - про те, як перекладати не потрібно (якщо ви не плануєте потрапити в скандал і прославитися в інтернеті).

Сучасний український переклад розвивається бурхливо, стрімко і, як це часто буває при бурхливому зростанні, зі своїми «дитячими хворобами». Найхарактерніша «хвороба» - калькування з російської мови. Так-так, у 2025 році таке трапляється, що, втім, не дивно: російська мова для багатьох простіша за англійську, а спокуса спростити собі роботу і видати нову книжку швидше дуже велика...

Дві дуже показові історії про те «як не треба» сталися нещодавно у видавництві Vivat. Видавництво випустило книжку «Випробування нареченої» американської авторки Гелен Хоанг. Логічно припустити, що американська авторка писатиме англійською, відповідно, перекладатиметься її роман теж з англійської. Сумнівів у цьому ні в кого не було, доки книжкова блогерка Olha Syn випадково не виявила в тексті чудову фразу «лампочки блимали різними квітами»... Це викликало певні підозри, а в повітрі запахло пекельним борошном.

На фото: брошка «Екслібрис»

Пізніше підозри підтвердилися: у тексті виявилося безліч невідповідностей і неточностей, які в сумі дали цілком очевидну картину - роман американської авторки перекладався з російської! Причому за допомогою машинного перекладу (машина досить часто робить подібні помилки, на відміну від мінімально грамотної людини).

Саме видавництво у відповідь на закономірні запитання заявило, що переклад роману робили «без використання жодних російськомовних джерел чи допоміжних перекладів», але «на наступних етапах підготовки до друку провідною редакторкою було внесено кілька змін, мотивацію яких зараз, на жаль, неможливо точно встановити». Чи то перекладач вирішив полегшити собі роботу, чи то редакторка справді вирішила з незрозумілих причин зіпсувати текст, чи то Скайнет пробрався до файлу і розставив там русизми - точної причини, ми, на жаль, не дізнаємося...

На фото: каблучка «Вічне перо»

Друга історія сталася з книжкою «Енциклопедія фейрі Емілі Вайлд» Гізер Фосетт. Цього разу книжка чесно була перекладена з англійської, але тут, судячи з усього, Скайнет все-таки втрутився. Уважні читачі помітили в тексті ось таку, незвичну для художньої літератури, фразу: «Ось відформатований уривок з покращеною читабельністю та стилістикою діалогічної мови». Серед читачів виникли деякі підозри...

На жаль, це симптом ще однієї поширеної хвороби перекладів - зловживання ШІ. Саме по собі використання ШІ під час перекладу цілком нормально, багато спеціалізованих програм для перекладачів працюють саме так: штучний інтелект перекладає прості рутинні речі, поки людина зосереджується на складних і нетривіальних елементах на кшталт епітетів або мовної гри. Однак такі програми створені для того, щоб допомагати людині, а не працювати замість неї. Чарівні щуки, самохідні печі та повністю автоматичні програми-перекладачі існують хіба що в російських казках. Переклад, зроблений виключно за допомогою ШІ, не буде якісним, якщо над ним не попрацювати.

На фото: брошка «Радіосигнал»

Однак перекладач «Енциклопедії фейрі Емілі Вайлд», судячи з усього, читав забагато російських казок, вирішив звалити всю роботу на ШІ, і ШІ йому помстився. Чим, мабуть, довів свою розумність - жодна розумна істота не стане брати на себе чужу роботу, при цьому ще й безкоштовно.

Видавництво у відповідь на обурення в мережі заявило, що це були коментарі від редактора-людини, які випадково потрапили в текст. Тим не менш, усім покупцям книжки Vivat надав вибачення-бонус на придбання книжок із більшим відсотком людської участі.

Женя Орінго