Історія кавових напоїв відома більшості палких прихильників як стандартних рецептів, так і більш екзотичних. Досліджені великі торгівельні шляхи та викриті майже всі темні плями на мапі історії. Проте в біографії кави до того часу, як горнятка з бадьорим напоєм полюбилися людям на Сході й на Заході, ще можна віднайти чимало невідомих і цікавих подробиць. 

Хоча б тому, що спочатку каву вживали зовсім не для насолоди смаком і навіть не завжди як напій. Яке ж місце кавові зернятка посідали в житті людей? І чи відкритий сьогодні для них шлях назад, до джерел?

Задовго до того як на Близькому Сході почали говорити про новий привабливий напій, відомий під арабською назвою qahwa, приблизно в IX столітті в арабських медичних трактатах з’явився новий інгредієнт — bunk. За описом він був дуже схожий на кавові зерна. Здається, тогочасні автори не мали уявлення про походження зерен, а саме як виглядали кавові дерева і як вирощували врожай чарівних зерен. Зерна імпортували з Ємену і купців, вочевидь, більше цікавили ціннісні риси товару, аніж ботанічні особливості.

Отже, численні збережені арабські джерела раннього середньовіччя, починаючи від текстів з ботаніки, дієтології та парфумерії, описують використання кавових зерен в різноманітних цілях. По-перше, вони входили до складу сухих ароматичних сумішей. Хоча нас таким не здивувати: виробники саше та натуральних освіжувачів повітря і сьогодні вдаються до використання зерняток.

Аромат кави надихнув людей також спробувати зерна в косметичних цілях. За допомогою меленої кави позбавлялись від запаху поту, очищали та ароматизували шкіру. При цьому лікарі відмічали ще один ефект від такої процедури — прояснення думок, покращення лімфообігу та позбавлення від набряків. Тож згодом каву почали пити, але не для задоволення, а від нападів мігрені. 

Але найбільшої популярності кава здобула в митті рук. Східні рецепти налічують безліч прянощів, а традиція їсти з рук призводила до того, що шкіра вбирала в себе запахи їжі. Тож на основі кави виготовляли дієві засоби для миття рук, які справлялися з будь-якими небажаними ароматами й навіть жиром. Хоча треба зазначити, що у кави були вправні помічники: до складу також входили гвоздика, чорний кардамон, цедра та кориця. 

В справу йшли не тільки зерна, а й лушпиння. Метод обсмаження та заварювання лушпиння кавових зерен називався qahwa qishriyya, а отриманим напоєм лікарі успішно лікували кашель, полегшували симптоми застуди і навіть боролися з каменями в нирках.

Сучасні косметологія та фармацевтика все частіше покладаються на хімічні сполучення, додаючи до складу своєї продукції натуральні компоненти радше в маркетингових цілях, для створення красивої легенди про красу та здоров’я від природи. Та все ж нічого не заважає нам подивитись сьогодні на чашечку улюбленого напою з нового боку. Якщо ж вашої любові до кави вистачає і на срібні копії кавових зерняток від Орінго, можете бути певні — над створенням вашого хорошого настрою працює вдвічі сильніша команда.

Наталія Орінго