Звісно, моя колекція суто віртуальна, я ж не середньовічна chatelaine (немає відповідного слова українською), так що збираю скоріше свої враження від їх відвідування.
Чим вони мене приваблюють? Мабуть тим, що це дуже концентрована історія, старовинна архітектура, вписана в ландшафт, і щось з дитинства, з історичних романів, які я захоплено читала. І ще те, що замки часто розташовані десь на верхівці гори, і дорогу до них треба здолати пішки, але потім можна зверху помилуватись чудовим краєвидом.
Почалось все 10 років тому, в нашу першу з чоловіком закордонну подорож до Праги, коли ми вирішили самостійно поїхати потягом до замку Карлштейн. Досі пам’ятаю своє захоплення, коли побачила його величний силует, браму з давніми слідами від стріл, унікальну музейну колекцію.
Також мене вразило, наскільки популярно серед чехів зібратись у вихідні з родиною або друзями та й відправитись на велосипеді або суспільному транспорті до якогось замку неподалік, навіть у кіосках там продають спеціальні колекційні наліпки для туристичних палок. «Звісно, добре чехам,- думала я,- там навмання ткни пальцем у мапу, і обов’язково десь поряд буде замок».
Але потім я купила чудову книгу «Країна замків і фортець» і з’ясувала, що у нас в західних областях України приблизно така сама щільність розташування подібних споруд, тільки, нажаль, більшість з них у значно гіршому стані. І ми стали надалі планувати свої подорожі так, щоби маршрут включав якусь нову для нас фортецю. На щастя, чоловік та син поділяють моє захоплення, або не сильно сперечаються з ним)).
Нещодавно підрахувала свою колекцію – з’ясувалось, що в ній більше 40 замків та фортець, причому приблизно половина з них в Україні включно із Кримом.
Серед українських мені найбільше подобаються Паланок, Луцький та Збаразький замки, ну й, звісно, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці.
А серед закордонних – Крумловський замок у Чехії, Фортеця Госпітальєрів в ізраїльському Акко та найбільша в Європі цегляна споруда - замок тевтонських рицарів Мальборк.
В двох останніх чудові екскурсії з аудіо-гідом. Можна ходити в своєму темпі, все роздивлятись, фотографувати та слухати цікаву розповідь.
Навіть цього року ми трохи поповнили свою колекцію: перед самим початком карантину встигли із сином побувати в чудовому замку Ксенж біля Вроцлава, а буквально тиждень тому ми з чоловіком повернулись з велоподорожі по Хмельниччині, відвідали поміж іншого замок князів Острозьких у Старокостянтинові.
І наостанок про матеріальне втілення моїх спогадів про подорожі. Так, я маю на увазі саме магнітики, які дехто вважає непристойно банальними. Але для мене ці маленькі вироби з дерева, металу чи пластику символізують саме мої враження та спогади, тому й цінні. До того ж, вони не ховаються десь у шафі, як буклети та мапи, або на жорсткому диску, як фото. Магніти ретельно (по маршрутах) розміщені на холодильнику й завжди в змозі підбадьорити приємними спогадами та надихнути на нові подорожі.
Дякую за увагу.
А я збираю … замки та фортеці (а також спогади про подорожі)