Випадків, коли під виглядом сучасного мистецтва за сотні тисяч доларів продавали відверто дивні речі, не перелічити на пальцях обох рук. З одного боку, ти ніби бачиш, що автор … як би це делікатніше сказати… видав халтуру, а з іншого, за цим… гм… артоб'єктом вишикується черга мільйонерів. І хто пошився в дурні у такому випадку, незрозуміло: ті, хто насмілився критикувати «шедевр», чи ті, хто заплатив за нього величезні статки.

Наприклад, твір італійського художника Мауріціо Каттелана «Комедіант», представлений на виставці Art Basel у Маямі у 2019 році, було продано за 120 000 доларів. Тоді суспільство відреагувало на цей найдорожчий у світі банан жартами та мемами, але не завжди людство схильне до зваженого оцінювання. Існує чимало чинників, що впливають на нашу здатність подивитись правді у вічі. Піддаючись оманливості сучасного мистецтва, ми легко плутаємо чорне й біле.

Універсальних способів не вляпатись у рожеві окуляри не існує, але ми можемо принаймні повчитись на помилках тих, хто вже встиг сісти у калюжу. Отже, перший казус трапився з критиками творчості одного таємничого французького авангардиста П’єра Бассау. Невідомий на широкий загал, він тим не менш встиг намалювати  цілу серію картин, які  шведський журналіст Оке  Аксельсон і «підсунув» на розгляд мистецтвознавців у 1964 році. Не знаю, як йому це вдалось, але Оке розмістив картини у  Гетеборзькій галереї Christinae. А потім, ледь стримуючи сміх, спостерігав за думками експертів.  Привід для веселощів був поважний — художником насправді виявився чотирирічній шимпанзе.

Більшість експертів відгукнулись прихильно і тільки один чесно резюмував, що таку мазанину могла створити й мавпа. Та найсильнішим ударом викриття жарту стало для тих критиків, які встигли поділитись своїм захопленням з журналістами.

В центрі наступної витівки опинилась інтер’єрна картина шведського бренду IKEA вартістю всього 11 доларів. На цей раз ініціаторами жарту стали публіцисти та актори, які прагнули перевірити мистецтвознавців на профорієнтацію. Вони повісили малюнок у відомій художній галереї поряд з картинами, оціненими в мільйони доларів, і попросили відвідувачів поділитись думкою щодо «шедевра». Так один з опитуємих оцінив цю рядову картину щонайменше у 2,5 мільйони доларів. Гадаю, так впливало на піддатливу уяву глядачів оточення: коли на кожному кроці бачиш неоціненні роботи світових авторів, підсвідомо транслюєш своє захоплення й на інші творіння, навіть менш вражаючі.

Необачно піддавшись імпульсу, пошилися в дурні й гості виставки в Сан-Франциско. Вони помилково прийняли за експонат окуляри, які винахідливі підлітки з числа відвідуівачів залишили на підлозі, сподіваючись пограти на емоціях публіки. Деякі особливо вразливі глядачі навіть стали фотографувати новий «артоб'єкт», ледь не лягаючи на підлогу для кращого ракурсу.

Насправді на місці згаданих експертів та глядачів може опинитись кожний з нас. Тому виною розмиті критерії сучасного мистецтва, що за бажанням автора може набувати різноманітних форм. В пошуках істини нам залишається лише прислухатись до серця.

Наталія Орінго