Дуже гарні! 

Pyrostegia venusta (Піростегія венуста), також відома як полум’яна лоза або помаранчева лоза-труба. Походить з південної Бразилії, Болівії, північно-східної Аргентини та Парагваю, нині це також широко культивований садовий вид.
Це вічнозелена або напівлистопадна (тобто рослина, яка втрачає своє листя лише на дуже короткий час між опаданням старого листя та створенням нового) кучерява рослина, що швидко росте, здатна досягати 5 метрів у висоту. Помаранчеві квіти, що з’являються із зими до весни, мають довжину від 5 до 9 см і щільно скупчені. Запилюються колібрі. Плоди – гладенькі коричневі коробочки завдовжки 3 см.
Венуста означає «красива», «чарівна» або «граціозна». «Піростегія» походить від грецького pyros - «вогонь», що стосується кольору квітів і форми верхньої губи, та stegia – «покривати». Коли квіти вкривають будівлю, може здатися, що вона горить.

Не впевнена, але схоже на мигдальне дерево. Ця довговічна рослина може досягати десяти метрів у висоту залежно від сорту. Походить мигдаль з Азії і дуже поширений у країнах Середземноморського басейну. Має тонке ланцетне листя, схоже на листя персикового дерева. Квіти, як правило, рожево-білі і рясно цвітуть до появи листя. У садах мигдальне дерево дуже цінується за його ефектне цвітіння і низьку чутливість до хвороб та паразитів. Плід – подовжена овальна кістянка з мигдалем, залежно від сорту солодкий або гіркий і різного розміру. Мигдальне дерево адаптується до багатьох типів ґрунтів, хоча краще росте в легкому і не надто вологому. Рослина не має особливих кліматичних потреб. Добре живе як в спекотному, так і в холодному кліматі, витримує навіть морози до мінус 15–20 градусів, а також мало чутлива до посухи.
Мигдаль символізує надію, удачу і віру, його плоди поживні, багаті на вітаміни В, К, Е, клітковину, корисні жири, білки, вуглеводи і мінерали. Найбільше плоди мигдалю використовують у кондитерській промисловості.