Максим Рильський був прекрасним знавцем рідної української мови. У його робочому кабінеті на видному місці завжди були різноманітні словники. Своїм природнім чуттям філолога він заглиблювався в значення слів й шукав у них нйточніші відтінки. Великий внесок Рильського в галузі рідної мови: кропітка робота над словниками та довідниками, перекладацька діяльність. Поетом зроблені блискучі переклади Шекспіра, Байрона, Данте, Гюго, Мольєра, Вольтера, Гейне, Міцкевіча та інших. Дбаючи про чистоту і розквіт української мови, Рильський пише свої вірші, присвячені святині народу - його мові. Так у 1956 році з'явився вірш "Мова", написаний у час, коли українська мова на теренах рідної землі була витіснена "головною радянською" мовою "старшого брата" - російською. Але поет усвідомив, що поки є мова - є народ. Зникне мова - не стане народу.
Рильський зображує мову, як дивовижний сад, але цей сад "розумний садівник" мусить дбайливо і пильно доглядати. бо мова кожної людини - це її культура, це її внутрішня краса і багатство. Поет закликає звертатись до цілющих джерел словників Грінченка і Даля, бо це "пишний яр, а не сумне провалля". І саме надихаючись цією поезією, я намалювала ескіз каблучки "Мій сад".
Мова Треба доглядати наш сад
Вольтер
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад
Квiтень, 1956 р.
Каблучка "Мій сад"
, сережки не мій стиль, але дуже незвичайні, каблучка просто чарівна 
. Модільяні хай тихо заздрить на тому світі)) 
Вболіватиму! 
