Вона розповілась десь після середини зими. Її принесла с собою дівчинка-еквілібрістка, як назвали в коментарі чудернацький підвіс.

Сонячним ранком зблиснула на сяющих перлах


що дивовижно поєдналися по кольору, хоч між народженням ціх прикрас проминуло декілька років

Сперитові крихітки радо сяяли поруч з великими чароїтами.

А надвечір, коли лагідно спускалися сині зимові сутінки, спалахнула свіча і затягла назад у часі. Примарилася сива норвезька давнина, жіночі руки, які неспішно перебирають срібні прикраси, що несуть в собі сувору красу епохи і північної землі.