В процесі перекладу імен прикрас українською не завжди вдається перекласти повністю ідентично. Щось просто не так звучить, як хотілося б, а от інші прикраси з радістю перейменовуються — змінюють образ на більш сучасний та влучний. Так трапилося і з ланцюжком, який ми робили з давніх давен і будемо, мабуть, робити ще дуже довго, бо складно знайти щось міцніше за ручне плетіння з рішучим ім'ям "Бісмарк".

Одразу хочу наголосити, що пряме відношення ланцюжка до Отто фон Бісмарка, першого німецького канцлера, науково не доведене і більш вірогідною виглядає версія, що бісмарк — це просто опис технології (подвійне зварювання). 

Робиться цей ланцюжок з проволоки, яку ми теж вручну протягуємо скрізь фільєрну дошку з отворами різного діаметру, поки вона не стане завтовшки 0,5 мм. На ланцюжок зі стандартною довжиною 50 см потрібно приблизно 40 метрів такого срібного павутиння!

Проволока скручується на спеціальному рігелі у спіраль, робиться це для того, щоб отримати кільця потрібного діаметру. А потім спіраль розкушується на маленькі спіральки по три оберти, з яких і буде складатися ланцюжок. 

Маленькі спіральки вправно поєднуються між собой особливим спосібом. Чимось це дійсно нагадує в'язання, хоч і робиться не з суцільного полотна. Вправні рухи ювеліра — і досить швидко вже ми маємо чималенький шмат срібного ланцюга...

Але поки що ланцюжок більше нагадує колючу гусінь — вусики з кінців спіральок стирчать у різні боки і ланцюг ще не набув своїх головних рис, міцності і текучості. Далі треба усі незалежні спіральки зпаяти так, щоб одночасно вони могли вільно рухатися і міцно триматися одна одної: кожні дві пружинки зпаюються в одну ланку двума точками.

Це вже набагато складніший процес, ніж збирання з кілець — один необрежний рух, припой потік на сусідню ланку і майбутній ланцюжок зіпсовано. 

Після вдалого спаювання у срібної гусіні відкусюються вусики, і це вже більше нагадує знайомий нам усім ланцюжок. Але щоб він став бездоганним, не скручувався у вузол і був ще міцнішим, його багато разів протягують скрізь особливе обладнання. Так ланцюжок вирівнюється і отримує кінцеву форму приємного овала.

Саме технологія обробки спаяного полотна робить бісмарки різними. Залежно від того, яким боком розвернути ланцюжок і які протяжки використовувати, ми можемо отримати бісмарк плаский, круглий, вусатий чи з хвилями.

Після цього його потрібно ретельно відшліфувати, спочатку напилком, потім наждачним папером і ось тут вже на ланцюжку з'являються виразні хвилі, за якими легко впізнати цей різновид бісмарку. Раніше в каталозі він був представлений, як "Ручеек", а нове ім'я "Бісмарк джерельний", бо "струмок" мені чомусь не сподобався.

Коли полотно ланцюжка після шліфовки вже ніжне й текуче, його розрізають на потрібні розміри, додають гладенькі закінчення і замочок-карабін. Тепер їх можна оксидувати, ще раз полірувати і відправляти на клеймування.

Сподіваюся, що не занудила вас виробничими підробицями, це я і так скоротила разів у десять. 

Ось так і створюються найміцніші ланцюжки, потрібні для того, чтоб ваші улюблені підвіси ніколи не загубилися. Вони як справжнє джерело спокою і рівноваги, приємні на шиї і дуже гарні.

Пасують вони до найрізноманітніших прикрас, як суто брутальних, так і жіночних, як великих, так і мініатюрних. Головне, щоб поєднувалися вушко підвіса і закінчення ланцюжка.

Деякі поєднання показували ще чотири роки тому, в огляді "Бисмарк ручеек" - идеальный компаньон для ваших подвесов", також хочу продемонструвати вам, як наявний ланцюжок виглядає з підвісами, що популярні цього року. 

Отже, якщо і є срібні речі, які ніколи не втрачають актуальність, то це наш рідний герб і класичний ланцюжок ручного плетіння. А коли ці речі зроблено якісно, з чесного срібла, зі смаком та ще й за розумну ціну пропонуються, то взагалі приємно.  

Згодні?

О.М.