Вже давно мені складно розділити свою особистість та образ Орінго, тому майже не переходжу на персональний акаунт – немає такої потреби. Але інколи деякі моменти життя якось не вписуються у загальну стрічку новин і просяться до затишної кімнатки форуму, де усі свої.
 
Одна з ознак весни для мене – це втратити голову від сонячних променів та довгоочікуваного тепла і тинятися на свіжому повітрі… П’янке відчуття легкості, коли виходиш на п’ятнадцять хвилин, але час тягнеться нескінченно, небо високе, дихається легко і ноги несуть кудись подалі. 
 
Курточка нарозхрист, шалик залишився у шафі, смартфон щось сам вибирає навколо, а ніжно-підступний вітерець лоскоче розпашіле обличчя. І усе так добре, енергія переповнює, вдома теж стільки роботи у дворі, що не загоню себе в хату. Зовсім поруч майорить весняне рівнодення, і от-от почнеться нове коло року. Прокидаються надії, підживлюються упертість та терпіння, загострюються почуття, хочеться малювати, писати й співати…
 
А потім я захворіла. Це теж весняна традиція останніх років (розповідала раніше про подорож в 2023 році, яка мене вибила з сідла на два тижні). Спочатку обурююся: ну як можна бути настільки необачною, щоб забувати попередній досвід. Потім продовжую тримати себе в руках, намагаюся не зважати на фігове самопочуття, а далі рішуче ламаюся і падаю у ліжко. 
 
І знову тягнеться час… Весна – за вікном, а я з книжкою у ліжку. Ну що ж, треба чекати, поки організм бореться. А поки усі процеси відбуваються, можна передивлятися фото в смартфоні. 
 
Попередня екскурсія районом «Вікна Благовіщенської вулиці» була півроку тому, на осіннє рівнодення, тому продовжимо рух по колу і подивимося на наші тихі вулички напередодні весни. 

Чарівний Будинок Мануфактури на Різдвяній не надто чепурний зараз, але впевнена, що він ще засяє усіма барвами і вікнами після війни. А по інший бік дороги готується до весни популярне "Трипіччя" – навіть гамак вже причепили. 

Знайшла настінний розпис по пилу після вибуху на спотвореному будинку лікарні. Чого там тільки не написано й не намальовано, від "Героям слава" до "цой жив" та перевернутих зірок...   

Але є й вічні ознаки весни, які неможливо перебороти ніякими вибухами: "Деніс + Лера = "  У місті продовжується життя і молодь закохується.

Дякую, що прогулялися разом зі мною.  ​