Ох, и несносными бывают эти малыши-оленята: то ластятся, то бъют копытцами и пританцовывают, и это в то время, когда все добропорядочные олени уже сладко спят.

–Мам, расскажи сказку!

-А правда, что далеко на юге тоже весь год лежат снега?

-А правда, что пингвины существуют?

-А кто такие пингвины?

-А расскажи нам зимнюю сказочку!

-Хорошо!!!!! Только слушаем тихо!

На далёком континенте,

Там, где круглый год зима,

Императорских пингвинов

Дружная семья жила.

Был у них сынок один

Непоседливый Пингвин,

Любопытный, как все дети,

На такой большой планете!

Бегал, прыгал Пингвиняша,

Быстро крыльями махал,

И мечтая, глядя в небо,

Представлял, что он летал.

Мама с папой говорили:

«Мы, сыночек, плавуны,

Хоть и птицами зовёмся,

Но летать не можем мы».

«Как не можем? Есть же крылья?

Я-то точно научусь!

Вот подпрыгну я повыше,

Посильнее размахнусь!»

Увидал Пингвинчик крачку,

Как легко она парит,

И решил тогда малыш наш,

Что он вскоре полетит,

Только надо поучиться,

Расспросить да подналечь,

Если очень постараться,

Всё же можно полететь.

Крачка тоже в Антарктиде

С мамой-папою жила

И с пингвином подружилась,

Так как доброю была.

Рассказал Пингвинчик Кряше

О своей мечте летать.

Стали вместе рассуждать:

Крылья есть и хвостик есть,

Отчего ж не полететь?

Начали тренироваться

И на айсберг забираться,

И оттуда прыгать в море.

Пусть не в небо, пусть недолго,

Но летит же наш «пилот»!

Снова на вершину льдин,

Снова вниз летит пингвин.

И немножко полетал!

Кряша тоже очень рада,

Ей нырять учиться надо.

Пингвинёнок в этом - ас!

Кряшу выучит на «раз».

Добрый друг – большое дело,

С ним летай и плавай смело.

Ведь недаром говорят:

«Добрый друг дороже злат».

 

…

Розкажу вам казку, діти.

На далекім білім світі,

Там, де сніг весь рік біліє,

Пінгвіня життю радіє!

Ловить крильцями сніжок,

Бо живе без іграшок.

Не сумує ні на мить -

Завжди він кудись біжить.

Мама часто хвилювалась,

Як дитятко десь ховалось.

Та за ним як не дивилась,

Все ж пташатко загубилось.

Так пішло воно гулять,

Територію вивчать.

Неслух трохи був Пінгвін.

Заблукав серед крижин,

Утомився і заснув,

Браконьєрів не почув.

І прокинувся запізно

У клітині у залізній,

Плив далеко в кораблі

Від рідненької землі.

Він злякався не на жарт,

До пригод затих азарт.

Завезли його далече,

В зоопарк здали малечу,

Там до клітки посадили,

Навіть рибою вгостили.

Та налякане маля

Слова геть не промовля.

Люди ходять між клітин

І дивуються: «Пінгвін?!»

Місяць жив пінгвін в неволі.

І годують тут доволі,

Чисто наче прибирають,

Взагалі не ображають -

Та сумує Пінгвінятко

За матусею і татком.

Раз уранці наш Пінгвін

Здивувався: гам і дзвін!

Навкруги веселе свято,

Шумні бігають малята:

Цирк до парку завітав

І одну виставу дав.

 

Виступали там звірята,

Вправні, спритні тигренята,

Клоунів смішний квартет

Гарно робить пірует.

Пінгвінятко здивувалось,

Та швиденько зорієнтувалось:

Попросило врятувати,

У фургончику сховати,

Відвезти скоріш на волю,

Показати, де є море.

В поміч стали тут актори.

Він до моря підбігав,

Синього кита гукав,

Щоб дорогу підказав.

Хоч страшна і невідома

Та лежить вона додому.

Плив Пінгвін без відпочинку,

Він відважний був хлопчинка.

І на третій день доплив,

Але вибився із сил.

І на березі упав,

Крилець вже не відчував.

Крячка поряд пролітала,

Допомогу погукала.

Дуже всі тоді зраділи,

Бідолаху пожаліли,

Підняли його за лапки,

Понесли його до хатки.

Мама там сидить і плаче,

Коли раптом сина бачить.

Мама дякувала дуже!

«Де ж ти був, мій милий друже?

Знов не слухався ти мами,

І пішов блукать снігами!

Ми ж тобі казали з татом:

«Не ходи далеко з хати!»

Зовсім трохи підростеш,

І тоді вже сам підеш.

Вивчиш мапи берегів

І морів, льодовиків.

Поміцнішають крильцята,

Будеш сильним ти, як татко,

Наше миле Пінгвінятко!»

 

П.С. У нас в семье трое деток и мы любим сочинять сказки с участием игрушек и переодеванием в героев. Старший сын Дима, ему 14 лет, он, используя школьные знания, консультировал маму, кто живёт в Антарктиде. Младшие сестрички (Даша 4 года и Саша 1год)  с удовольствием играют героями нашей сказки и наряжаются в их костюмы, в общем вовсю "помогают" творческому процессу. Сказки публиковались ранее на сайте "Наш малыш".
Фото-картины Антарктиды криворожского участника экспедиции в Антарктиду Маковея Николая Ивановича. Чем мы ужасно гордимся, так как сами живём в городе Кривом Роге. Спасибо за внимание всем, кто дочитал!