Коли ворог намагається знищити будь-яку пам'ять про вас, одна з найкращих тактик - говорити про себе своєю мовою. У всіх сенсах: від термінології та понять до справжнісінької мови, яка відрізняється від мови ворога. Мова - це важливо, і зараз ми розуміємо це як ніколи. У цій статті ви знайдете надихаючі приклади збереження та відродження мов.

Здавалося б, будь-якою мовою можна сказати що завгодно: немає мов "багатих" і "бідних", пристосованих до якихось речей "краще" або "гірше". Зворотні твердження - всього лише байки непрофесіоналів. Однак мови не існують у вакуумі: кожна з них використовується живими людьми, які насичують її поняттями та наративами. І ось ці ось поняття і стають зброєю в руках ворога. Мова нейтральна, але поняття - зовсім ні. Однак мова здатна тягнути їх за собою: так раптово замість Другої Світової війни з'являється "Велика Вітчизняна" і безліч інших ідеологічно заряджених кадаврів... 

Власне, це і є основна причина, через яку слід зберігати й підтримувати мови, які намагаються знищити. Їхній набір понять зовсім інший. Тож вони можуть показати вам зовсім інший світ. Але досить теорії, подивімося, як різні народи в різні часи зберігали й відновлювали власні мови - і власну пам'ять.

На фото: підвіс "Добрі слова"

І насамперед варто сказати про ірландців! Ось уже хто справді зробив неймовірне: зберіг мову за шість століть окупації та зумів не просто відродити її, а й зробити популярною і модною! А як це в них вийшло? Відразу скажемо, непросто. Як ви, напевно, знаєте, Ірландія багато століть була колонією Британії. Колоніальна влада, як їй зазвичай і властиво, прагнула винищити національну пам'ять і споконвічну мову. І якщо з першим у них нічого не вийшло, то ось із другим, на жаль, британці досягли успіху. Вони створили такі умови, за яких, не володіючи англійською мовою, не можна було взагалі нічого - ні здобути освіту, ні влаштуватися працювати, ні просто переїхати з глушини кудись пристойніше. Ба більше, ірландську мову вважали небажаною, і за її використання могли покарати (ніщо вам це не нагадує?)! Не дивно, що в таких умовах ірландська мова практично зникла: люди і самі намагалися нею не говорити, і дітей відучували від "сільського говору"...

Невелика примітка: ірландська мова дуже сильно не схожа на англійську. Ось взагалі. Вони навіть належать до різних мовних сімей: англійська - до германської, ірландська - до кельтської. Ірландська мова дуже давня, складна і красива: нею писали чудові саги і поеми, коли ніяких англійців ще й близько не було... Утім, якби вона була навіть примітивною і простою, колонізаторів це не виправдовує.

На фото: сережки "Ейре 2"

До XIX століття ірландці досить набралися сил, щоб говорити про власну державу і національну мову. Однак з'ясувалося, що до 1891 року ірландською розмовляло лише 3,5% жителів країни! І ті були переважно сільськими людьми похилого віку. Треба було щось робити... Так з'явилася Гельська Ліга - ірландською Conradh na Gaeilge, організація з відродження ірландської мови. Вона була заснована 1893 року, і її члени займалися популяризацією мови, організовували курси, пропагували повернення до ірландської мови і користь відмови від англійської. Цікаво, що Conradh na Gaeilge позиціонувала себе як аполітичну організацію, проте з її лав вийшло чимало ірландських націоналістів і майбутніх членів ІРА. А ще Conradh na Gaeilge була однією з небагатьох національних організацій, у якій брали участь жінки. І які! Академік ірландської мови Агнес О'Фарреллі, художниця Норма Бортвік, письменниця Мері Батлер... одним словом, суцільні видатні особистості!

Чи вдалося їм відродити мову? Більш ніж! Зараз ірландською вільно розмовляє майже 40% ірландців, мова вважається важливим маркером ідентичності і в певному сенсі увійшла в моду. Не кажучи вже про те, що Гельській Лізі вдалося домогтися включення ірландської мови до шкільної програми, ухвалення закону про захист мови і навіть становлення ірландської мови однією з офіційних мов Євросоюзу! Так-так, Conradh na Gaeilge існує і донині, активно працює і бере участь в ірландському політичному житті. 

На фото: слайд Clover

При цьому навряд чи можна сказати, що у них все просто і гладко. На початку свого існування члени Conradh na Gaeilge занадто орієнтувалися на історію та середньовіччя, забуваючи про нагальні питання; найактивнішим колегам довелося повертати цілу організацію до реального життя. Проблема була в тому, що всі знали, як писати ірландською поеми, але ніхто не знав, як говорити нею про сучасну політику!.. У XX столітті організації довелося розбиратися з власним ставленням до ІРА та войовничого крила ірландських націоналістів; пристосовуватися до змін у суспільстві; розв'язувати проблему католицької церкви... З останньою було особливо складно: як відомо, ірландці - католики, але саме церква чимало зробила для знищення ірландської мови та нав'язування англійської. І подібних історій було багато... Проте Conradh na Gaeilge витримала всі випробування і залишилася найвпливовішою організацією із захисту мови. Безумовно, у них є, чого повчитися!

Як бачите, для мови немає нічого неможливого: при бажанні людей, які її носять, вона може відродитися практично з праху. Можливо, ви й самі знаєте подібні історії?

Женя Орінго