Назви алкогольних напоїв (саме брендів, а не різновидів) можуть бути різноманітними: іноді це назви географічні, іноді просто художні, а іноді навіть неочікувані.
Підніміть руку ті, хто хоч раз чув про те, що перше шампанське створив Дом Періньйон? Так от, це не більш ніж маркетинг окремо взятого шампанського дому, який назвав своє кюве де престиж ім'ям знаменитого абата. А саме слово «дом» нібито означає звернення до духовної особи. Насправді ж, перші письмові згадки про ігристе вино з'явилися за 130 років до кипучої діяльності П'єра Періньйона (це він мається на увазі під тим самим «домом») в Шампані. І з'явилися значно південніше, у Лангедоку, у провінції Ліму. Як би там не було, це гарна легенда, ім'я абата, а все за ним — лише реклама.
До речі, вставляти ім'я важливого діяча виробництва чи представника алкогольної династії у назву напою — досить поширена практика. Так само, як і географічні назви у найменуваннях віскі. І є марка, в якій поєднуються обидві традиції — ірландський віскі Tullamore DEW. Віскікурня була заснована приблизно 1829 року в місті Талламор, у графстві Оффалі Майклом Моллоєм. Найбільший вплив на розвиток винокурні справив Деніел Е. Вільямс (Daniel E. Williams), ініціали якого й послужили назвою для віскі. Тому правильно писати DEW у назві великими літерами. Коли Деніела зробили головним керуючим на виробництві, він уже знав його вздовж і поперек, і зробив одразу ряд поліпшень: провів електрику (вперше в місті), телефон, побудував низку нових складів, враховуючи сучасний склад тимчасового зберігання, завод з розливу напоїв та мережу роздрібних магазинів... Він же розробив новий логотип зі своїми ініціалами, але є також інша версія пояснення назви. «Dew» перекладається з англійської ще і як «роса» і як «чистота і свіжість». Ця гра слів була використана у знаменитому маркетинговому слогані «Give Every Man His Dew!» — «Дайте кожному його Дью!»
А ось бурбон Maker's Mark не має у своїй назві ані прізвищ, ані географії. Незважаючи на те, що цей напій відносно молодий (є виробники бурбона і з історією понад 180 років), Maker's Mark зарекомендував себе на ринку найвищою якістю і дивовижним балансом. Так хто ж цей самий Maker, чия Mark стоїть на пляшці? Все почалося з декого Білла Семюела, який у 1943 році вирішив відновити сімейне виробництво бурбона, що було зупинене за часів Сухого закону. Підприємливий Білл почав неординарно: спалив фамільний рецепт бурбону, який зберігався в його родині аж 170 років! І все для того, щоб створити з нуля новий витончений напій. Близько восьми років його померлі родичі-віскікури крутилися у трунах, доки він вносив всілякі зміни в рецептуру напою. Але потім все ж таки знайшов ідеальний баланс інгредієнтів, отримавши нарешті американський віскі Maker's Mark! Що стосується етикетки, форми пляшки з червоним сургучем — його вигадала дружина Білла Мардж, вона ж написала і ту саму «мітку майстра» — «SIV» — це посилання на те, що Білл Семюелс належить до четвертого покоління засновників віскікурні. Як пізніше з'ясувалося, їхня родина — це вже шосте покоління династії Семюелс. Але виправляти гравіювання не стали навіть через роки. З цього приводу багато вигадок: дехто хто вважає, що Марджі просто зробила описку, створюючи дизайн гравіювання, оскільки писала лівицею. Але сенс самої «марки майстра» ще й у тому, що не всі пляшки цього бурбону однієї витримки. На відміну від прийнятих правил, майстер вибирає діжки не стільки роками витримки, скільки за смаком — і відібрані діжки йдуть у розлив.
Особливе місце серед назв та їх історій займає австралійське вино Yellow Tail. Хоча справа тут не так у назві, як в усьому позиціюванні цієї лінійки бренду Casella Wines. Історія почалася з того, що в далекому 1957 Філіппо і Марія Каселла, захопивши з собою досвід та надії, що дісталися їм у спадок від предків-виноробів, емігрували з Сицилії до Австралії. З 1965 року вони стали власниками ферми з кращими умовами для виноградників, а в 1969 році було закладено перший власний льох Casella Wines. Коли в справу втрутився старший син Джон Каселла, справи пішли бадьоріше, і ось уже у вересні 2000 представники Casella прибули в американський офіс компанії W.J. Deutsch & Sons, яка займалася маркетингом вин, що імпортуються до США. Тим сподобалося все, крім оформлення пляшки. «Хто придумав зобразити тварину на винній етикетці?!» — вигукнув Білл Дойч. Але його син Пітер був у захваті: «Ти не розумієш! Етикетка просто чудова!» Ця розмова стала частиною історії знаменитого бренду. Тому що саме яскравість жовтої етикетки, несподіване зображення кенгуру (до цього тварини на етикетках вина поширені не були), зрозуміле посилання до Австралії та комп'ютеризований текст, взятий у квадратні дужки, приніс впізнаваність бренду. А зображення тварин зараз красуються на винних лейблах у всьому світі. Yellow Tail став першим винним брендом, який підійшов до споживачів зовсім по-іншому. Його основне посилання декларувало, що для отримання задоволення покупець не зобов'язаний знати про вино анічогісінько. Все це репрезентувало нове вино як загальнодоступний та сучасний продукт, і дозволило так швидко заповнити «жовтими хвостами» американський ринок, що зараз успіх Casella Wines часто згадують у підручниках з маркетингу (я поки що таких не читала, але очевидці свідчать).
А ви вже знайомі з якимось із цих чотирьох брендів? Чи розкажете про назви своїх улюблених напоїв? 
Альона Мінакова для Орінго 
