Коли зозуленька їде, а разом із нею і дах, є шикарний засіб: два келихи просеко. Не один, бо голова болітиме. Саме два, щоб підняти настрій. А хто ще так лікує ментальні розлади? 

Так, з алкоголем треба бути уважним, бо надмірне споживання призводить до викликання подруг, нічних вечірок та зранку квадратної голови. Але. Цей цікавий інструмент у малих кількостях здатний розслабити та заспокоїти (що науковцями доведено). Тож треба чи не треба пити, щоб повернути зозуленьку до свого гніздечка? Давайте звернемося не тільки до науковців, а ще й до мого досвіду подорожей.

Наш мозок, як і увесь організм — це складна система, як великий біохімічний завод з різними речовинами, що складно взаємодіють одне з одним. Але хитрість у тому, що існують у природі такі речовини, що поєднуються з нашими рецепторами, синопсами, мають спільну з ними структуру та діють так само, але сильніше. Так діють яди та стимулятори, до яких відноситься і улюблене нами вино, просеко, віскі, тощо. Фактично вони діють у відкладеному режимі та включають нашу нервову систему у дещо іншому режимі, ніж вона мала б функціонувати. Тому й маємо такий цікавий ефект. І коли алкоголь у невеликій кількості може мати позитивний ефект на наше ментальне здоров’я — тоді ж велика кількість призводить до халепи. Навіть науковцями доведено, що алкоголь у малих дозах має седативну дію, знижуючи тривожність і напругу; спільне вживання вина з друзями або сім'єю сприяє виробленню окситоцину — гормону, що відповідає за почуття прихильності та довіри; процес дегустації вина допомагає відволіктися від повсякденних проблем та зосередитись на приємних відчуттях. Головне — культура! Бо вона не дає пити забагато.

І так ми підходимо до культури пиття Європи, бо саме там, у Старому світі, вона сформувалася у вранішнє просеко, пообідню сієсту та келих шампанського за вечерею. У цих країнах вино часто асоціюється з відпочинком, спілкуванням та насолодою життям. Воно є невід'ємною частиною соціальних взаємодій, сімейних свят та романтичних вечерь. У південних країнах традиційно більш повільний темп життя, що сприяє більш розслабленому ставленню до їжі та напоїв. Вино стає частиною цього повільного способу життя. До того ж, це частина соціального ритуалу: під час дегустації вина люди зосереджуються на ароматах, смаку та текстурі напою. Цей процес допомагає відволіктися від повсякденних турбот та розслабитися. А спільне вживання вина допомагає людям відчути себе більш пов'язаними.

У ті дні, коли я ще подорожувала Європою і це було можливо, мені впала в око родинність італійців. Італійці приділяють велику увагу поєднанню вина з їжею. Вино в Італії часто п'ють під час сімейних обідів, дружніх зустрічей та свят. Атмосфера зазвичай неформальна та розслаблена. Що цікаво, іспанці на моїй пам’яті були більш експресивні. Вино відіграє важливу роль в іспанських святах та фестивалях, це наче елемент свята у повсякденному житті, тому все життя стає трохи схожим на свято. Погодьтеся, гарна стратегія, що бути дещо щасливішим! 

Своїм спокійним відношенням до вина дещо вразили французи. Вони приділяють велику увагу гастрономічним поєднанням, бо вино має ідеально доповнювати страву.

А також вино у Франції — це не просто напій, а частина способу життя. Його п'ють під час обіду, вечері, а також як аперитив або діжестив. Особливо цікаво було зустрічати у різних містах місця, де неофіційно можна пити на вулиці: як набережна у Страсбурзі, де з самого ранку можна зустріти студентів з вином, цілі компанії, пікніки — і ніхто вам за це і слова не скаже.

Згадуючи про такі міста одразу спадає на думку парк у Нюрнбергу та галявина біля вокзалу у Відні. Німеччина — то зрозуміло, культура пивопиття та ковбасок. Німці дуже педантично відносяться до всього — а також до сімейних посиденьок, келиха пива чесності. Як підкорити серце німецького бармена? Замовте півлітрову кружку пива о 12 годині. І тоді вас винагородять щирою посмішкою та навіть дадуть цю кружку у подарунок! А у Відні часто проходят свята та фестивалі, де гості серед міста прогулюються з келихами у руках.

Якщо Франція славиться вином, а Німеччина — пивом, то Бельгія вдало поєднує любов до обох напоїв, хоча клімат країни не сприяє вирощуванню винограду. Проте саме пиво тут займає особливе місце. Багато бельгійських пивоварень мають багатовікову історію, а ченці, що колись варили пиво для своїх монастирів, заклали основу для сучасної бельгійської пивної культури. У Бельгії величезна кількість пивних барів, де можна скуштувати різні сорти пива. Деякі бари навыть спеціалізуються на певних сортах чи стилях. Цікаво, що бельгійці п'ють неквапливо та смакують, що теж говорить про культуру пиття. Як поділився зі мною один бельгієць, пиво у них теж є елементом свята, бо воно неймовірно смачне! 

Головне, що відбилося у моїй пам’яті про подорожі, це те, що алкоголь у будь-який спосіб у Старому світі це не ціль. Це супроводження гарному проведенню часу та гарній компанії. Люди та задоволення від моменту — ось що головне. І коли ці самі два келихи просеко рятують моє ментальне зробов’я, я дуже обережно обираю, як і з ким їх пити. Будьте здорові!

Альона Мінакова для Орінго