Якщо кожній країні запропонувати обрати національне хобі, для Данії це найімовірніше став би пошук скарбів. Металошукач серед місцевих жителів така сама звична річ як велосипед — без нього також складно уявити неспішні прогулянки за містом. Коли монотонний писк приладу перериває цвіркання пташок та шелест лісу, значить мисливцю за скарбами посміхнулась удача. Адже земля цієї північноєвропейської країни повна подарунків минулих епох.
Що цікаво, хобі це культивувалось в Данії впродовж багатьох століть. Ще у 13 столітті, коли мисливці за скарбами могли розраховувати хіба що на інтуїцію та міцну кірку, данський король Вальдемар II оголосив, що кожен, хто знайде цінний предмет невідомого походження, повинен передати його короні. У 18 столітті влада вирішила, що старання скарбошукачів достойні винагороди. Сума була радше символічна і не завжди у грошовому вираженні. Так у 1693 році мереживниці Кірстен Свендсдаттер, яка знайшла пару золотих рогів 400 року н. е., презентували… нову спідницю. Хоча й не виключаю, що в ті часи це була вартісна річ.
Коли винайшли металошукачі, поле їхнього використання тривалий час обмежувалось військовими потребами — для пошуку боєприпасів, що не вибухнули. Та зовсім скоро археологи аматори зрозуміли цінність цього приладу для свого захоплення. І, якщо сусідні країни були серйозно занепокоєні поширенням металошукачів серед населення та організацією любительських розкопок, Данія зберігала спокій і не вводила обмеження на користування приладів для пошуку металевих предметів. Уряд був впевнений у своїх громадянах, у яких впродовж кількох століть закарбувалось поважне ставлення до своїх історичних коренів та бажання дослідити та зберегти культуру своєї країни.
І хоча винагорода досі є не надто великою для тих, хто прагне швидкого збагачення, данці вперто несуть свої знахідки до національного музею і навіть не уявляють, що можна вчинити інакше. Наприклад, у 2022 році уряд виплатив приблизно 900 000 доларів за 17863 знайдені об’єкти. В середньому це трохи більше ніж 50 доларів за артефакт. Для чорного ринку це скромні гроші, особливо якщо враховувати, що переказ приходить через кілька років після передачі майна. Та це не завадило перетворити звичайне захоплення історією на справжній бум.
Самі шукачі історичних скарбів тішаться тим, що не тільки допомагають державним музеям поповнювати власні колекції, а й рятують знахідки від можливого пошкодження. Для країни з таким розвиненим агропромисловим комплексом, як у Данії, новітні технології обробки ґрунту загрожували прадавнім предметам, що зберігались землі. Організувати велику кількість археологічних експедицій, які б дослідили кожне поле, не по кишені навіть члену Євросоюзу. Коли ж цей виклик приймає населення цілої, неможливе стає можливим.
22-річний студент-археолог Густав Бруунсгаард знайшов сім браслетів вікінгів
Підвіс, що датується римською залізною добою. Його знайшов Джонні Ландер у 2017 році
Колекція золотих артефактів, датованих VI століттям. Виявлені у 2021 році Оле Шитцем під час його першої прогулянки з металошукачем
Тисячі об’єктів епохи вікінгів, Середньовіччя і навіть стародавніх цивілізацій щороку знаходять данські археологи-аматори. Завдяки зусиллям цим людей було пролито багато світла на маловивчені періоди данської історії. Зрештою, цих знахідок стало достатньо аби організувати окремо експозицію в національному музеї. Не тільки як свідоцтво минулих подій, а як доказ, що збереження культурного спадку є справою кожного.
Наталія Орінго
Cleona
Ср, 11/06/2025 - 16:55