Ох, и несносными бывают эти малыши-оленята: то ластятся, то бъют копытцами и пританцовывают, и это в то время, когда все добропорядочные олени уже сладко спят.
–Мам, расскажи сказку!
-А правда, что далеко на юге тоже весь год лежат снега?
-А правда, что пингвины существуют?
-А кто такие пингвины?
-А расскажи нам зимнюю сказочку!
-Хорошо!!!!! Только слушаем тихо!
На далёком континенте,
Там, где круглый год зима,
Императорских пингвинов
Дружная семья жила.
Был у них сынок один
Непоседливый Пингвин,
Любопытный, как все дети,
На такой большой планете!
Бегал, прыгал Пингвиняша,
Быстро крыльями махал,
И мечтая, глядя в небо,
Представлял, что он летал.
Мама с папой говорили:
«Мы, сыночек, плавуны,
Хоть и птицами зовёмся,
Но летать не можем мы».
«Как не можем? Есть же крылья?
Я-то точно научусь!
Вот подпрыгну я повыше,
Посильнее размахнусь!»
Увидал Пингвинчик крачку,
Как легко она парит,
И решил тогда малыш наш,
Что он вскоре полетит,
Только надо поучиться,
Расспросить да подналечь,
Если очень постараться,
Всё же можно полететь.
Крачка тоже в Антарктиде
С мамой-папою жила
И с пингвином подружилась,
Так как доброю была.
Рассказал Пингвинчик Кряше
О своей мечте летать.
Стали вместе рассуждать:
Крылья есть и хвостик есть,
Отчего ж не полететь?
Начали тренироваться
И на айсберг забираться,
И оттуда прыгать в море.
Чем, скажите, не полёт?
Пусть не в небо, пусть недолго,
Но летит же наш «пилот»!
Снова на вершину льдин,
Снова вниз летит пингвин.
Вкус полёта он узнал,
И немножко полетал!
Кряша тоже очень рада,
Ей нырять учиться надо.
Пингвинёнок в этом - ас!
Кряшу выучит на «раз».
Добрый друг – большое дело,
С ним летай и плавай смело.
Ведь недаром говорят:
«Добрый друг дороже злат».
…
Розкажу вам казку, діти.
На далекім білім світі,
Там, де сніг весь рік біліє,
Пінгвіня життю радіє!
Ловить крильцями сніжок,
Бо живе без іграшок.
Не сумує ні на мить -
Завжди він кудись біжить.
Мама часто хвилювалась,
Як дитятко десь ховалось.
Та за ним як не дивилась,
Все ж пташатко загубилось.
Так пішло воно гулять,
Територію вивчать.
Неслух трохи був Пінгвін.
Заблукав серед крижин,
Утомився і заснув,
Браконьєрів не почув.
І прокинувся запізно
У клітині у залізній,
Плив далеко в кораблі
Від рідненької землі.
Він злякався не на жарт,
До пригод затих азарт.
Завезли його далече,
В зоопарк здали малечу,
Там до клітки посадили,
Навіть рибою вгостили.
Та налякане маля
Слова геть не промовля.
Люди ходять між клітин
І дивуються: «Пінгвін?!»
Місяць жив пінгвін в неволі.
І годують тут доволі,
Чисто наче прибирають,
Взагалі не ображають -
Та сумує Пінгвінятко
За матусею і татком.
Раз уранці наш Пінгвін
Здивувався: гам і дзвін!
Навкруги веселе свято,
Шумні бігають малята:
Цирк до парку завітав
І одну виставу дав.
Виступали там звірята,
Вправні, спритні тигренята,
Клоунів смішний квартет
Гарно робить пірует.
Пінгвінятко здивувалось,
Та швиденько зорієнтувалось:
Попросило врятувати,
У фургончику сховати,
Відвезти скоріш на волю,
Показати, де є море.
В поміч стали тут актори.
Він до моря підбігав,
Синього кита гукав,
Щоб дорогу підказав.
Хоч страшна і невідома
Та лежить вона додому.
Плив Пінгвін без відпочинку,
Він відважний був хлопчинка.
І на третій день доплив,
Але вибився із сил.
І на березі упав,
Крилець вже не відчував.
Крячка поряд пролітала,
Допомогу погукала.
Дуже всі тоді зраділи,
Бідолаху пожаліли,
Підняли його за лапки,
Понесли його до хатки.
Мама там сидить і плаче,
Коли раптом сина бачить.
Мама дякувала дуже!
«Де ж ти був, мій милий друже?
Знов не слухався ти мами,
І пішов блукать снігами!
Ми ж тобі казали з татом:
«Не ходи далеко з хати!»
Зовсім трохи підростеш,
І тоді вже сам підеш.
Вивчиш мапи берегів
І морів, льодовиків.
Поміцнішають крильцята,
Будеш сильним ти, як татко,
Наше миле Пінгвінятко!»
П.С. У нас в семье трое деток и мы любим сочинять сказки с участием игрушек и переодеванием в героев. Старший сын Дима, ему 14 лет, он, используя школьные знания, консультировал маму, кто живёт в Антарктиде. Младшие сестрички (Даша 4 года и Саша 1год) с удовольствием играют героями нашей сказки и наряжаются в их костюмы, в общем вовсю "помогают" творческому процессу. Сказки публиковались ранее на сайте "Наш малыш".
Фото-картины Антарктиды криворожского участника экспедиции в Антарктиду Маковея Николая Ивановича. Чем мы ужасно гордимся, так как сами живём в городе Кривом Роге. Спасибо за внимание всем, кто дочитал!
Сказка для Оленят