Памʼятаю, що сама ідея виставки, ба більше, Виставки ширяла десь в повітрі Орінго вже давно. І коли нарешті співпраця зі Скарбницею стала очевидною і невідворотною, разом з острахом ми всі відчули певне полегшення. Ідея перетворилася на проєкт. Ну, а що робити з проєктами, ми в Орінго добре знаємо.
У певному сенсі ми опікувалися музейною виставкою стільки ж, скільки існувала крамничка на Ярославській. Підхід до вітрин був схожим, ми не групували прикраси за продажною логікою, а розташовували їх переважно для споглядовості, для краси. Якісь камінчики потребували більше світла і повітря, якісь треба було покласти ліворуч, якісь — праворуч, але разом вони завжди розповідали історію. І, скажу чесно, якби нашою метою було саме виставити прикраси на позір, ми б, напевно, могли зробити це деінде, за власними правилами і власним баченням. Але Музей і Скарбниця для Орінго — це не просто велика площадка. Це в першу чергу культурна і суспільна співпраця. Ми робили й робимо вихід за бізнесову площину, але саме «Мистецтво срібних історій» нарешті затвердить позицію: Орінго є ювелірним домом. Не інтернет-магазином, не крамницею, не проєктом і не виробнею.
(Звісно, кравець судить про світ по штанях. Я як бренд-спеціалістка акцентую тут на тих моментах, які є, може, трохи формалістичними як на погляд збоку, але важливими. Зрештою, хтось мусить упаковувати, фіксувати, облікувати навіть такі невловимі речі, як ті, про які тут йдеться.)
Використовувати цей термін ми колись починали обережно, ніби випробовуючи, як воно нам пасуватиме. Що взагалі мається на увазі під «домом», чим це відрізняється від інших найменувань? Maison (фр. Maison de couture — «модний дім») завжди був про поєднання майстерності, стилю та репутації, а ще відповідальності. Гарним доказом репутації та відповідальності є тяглість поколінь. З Орінго це працює навіть на рівні позиціонування: ми довгий час використовували ось це «мама та син», коли говорили про родинний бізнес. І в більш широкому сенсі Орінго з часом перетворився на місце, де виховувалося нове покоління ювелірства. Більше того, самі прикраси відтворюють цю тяглість поколінь. Ми стоїмо на плечах попередників і коли творяться ескізи, і коли опрацьовуються давні техніки, і коли згадуються імена.
«Дім» у індустрії — це культурний інститут, а не тільки бізнес. (І складний і суперечливий для бізнесового існування Орінго 2025-й рік ще раз підкреслив це для всіх дотичних.) Щоб так зватися, у дизайнера мусить бути власний почерк, у поціновувачів — спрямованість на спільні цінності і стилістику. Я для себе виробила формулу «імʼя, естетика, історія». Якщо виробничий бренд відповідає цим трьом критеріям, ми можемо говорити про Дім, якщо ні — то поки що тільки про бренд.
Так ось, ця експозиція прикрас у Скарбниці Національного музею історії України і є тим доказом, після якого сумнівів немає — Орінго відбувся як ювелірний дім. Не лише тому, що на чотирьох поверхах однієї будівлі вміщається цілий чарівний світ, де на горищі малюють, а в підземеллі стукають молоточками. А й тому, що за багато років окреслилася і зміцніла структура, яка не концентрується на арт-директорі, але підпорядковується його баченню. Саме тому говорити про будь-який дім у фешн-галузі неможливо без називання прізвищ.
Це ж замість промови, ви не забули?
Тому в кінці я хочу сказати, як сильно пишаюся пані Оленою Масловою і тим, що цей проєкт відбувся. Це не було б можливо зробити без її любові до своєї справи, без її наполегливої цілодобової праці, але перш за все — власне, без неї самої. Двадцять вісім вітрин Скарбниці для мене складаються у такий собі путівник світами, у які вона вірить і які творить.
Попереду в Орінго абсолютно точно є не тільки мрійний обрій, а й цілком собі тверда суша. Музейні стіни і вітрини — не замок з драконами, який ми колись намалювали ледь не в повний зріст, але щось таке ж казкове. На початку кожної казки перед героями постає завдання, яке здається неможливим подолати — і все ж таки вони знаходять спосіб.
Виставку відкрито, але в казках зазвичай не пишуть, що було після «довго і щасливо».
Поживемо — побачимо.
Анастасія Орінго 
