Хто не знає Вдову Кліко? Тут вступи зайві. На відміну від Moёt et Chandon того ж концерну, Veuve Clicquot має в арсеналі романтичну історію та пристрасть однієї жінки. Про пристрасть до новаторства, популярності та ігристого розповідає наша алкоблогерка Альона. Нагадаємо: це читання для дорослих, надмірна втіха алкоголем може зашкодити вашому здоров'ю. 

Тільки уявіть: Ніколь-Барб народилася 1777 року в сім'ї багатого текстильного магната Філіпа Понсардена. Дитинство майбутньої «вдови» пройшло в достатку, але батько виховував її не лише як світську даму, а й як людину, здатну вести бізнес. Коли їй виповнилося 21 рік, вона одружилася з Франсуа Кліко, спадкоємцем невеликого, але перспективного виноробного будинку. Франсуа без ентузіазму розвивав сімейну справу, і молода енергійна дівчина 27 років із задатками управлінця і підприємця після 5 років шлюбу залишається вдовою з неприбутковим виробництвом на руках. Вона, як справжній скульптор-творець, відсікла зайве від сімейного бізнесу (який нараховував інші підприємства) і залишила тільки одне: виробництво шампанського.

Цей шляхетний напій у ті часи був каламутним через осад (є навіть версія, що знамениті креманки, виконані формою грудей Жанни-Антуанетти Пуассон, мали спеціальне поглиблення у ніжки для скупчення осаду). І саме вдові Кліко ми завдячуємо технологією позбавлення від осаду: ремюажем та дегоржажем. Разом із виноробом Антуаном Мюллером вона розробила спеціальні пюпітри — дерев'яні підставки з отворами, в які пляшки вставлялися під кутом шийкою вниз. Дріжджі поступово збиралися біля пробки, а потім їх можна було видалити. Цей процес справив революцію у виробництві шампанського і досі використовується у всьому світі.

Тоді таке вино стало унікальним, а пані Ніколь пішла далі: вкладення в обладнання та нові землі з найкращими виноградниками в Шампані; поставки в інші країни та титанічні зусилля для того, щоб її вино подавалося монархам. Розуміючи, як працює ринок, Ніколь-Барб прагнула і до того, щоб її вино було впізнаваним — вигадала відомий фірмовий жовтий колір етикетки, який досі виділяє Veuve Clicquot серед конкурентів. Вона ставила якість понад усе. На відміну від багатьох виробників того часу, вона відмовилася від посередніх вин та фальсифікацій, домагаючись бездоганного смаку.

Вдова не боялася ризикувати. За часів, коли жінкам не довіряли великі підприємства, мадам Кліко перетворила виноробний бізнес на міжнародну імперію. Коли в Європі гриміли війни та революції, вино мадам Кліко постачалося в ті країни, де гостро було потрібне свято. І чималу роль успіху зіграла імператорська росія. Наприклад, коли діяла антифранцузька коаліція, Кліко пішла на пряме порушення імператорського указу та її шампанське контрабандою завозилося до росії. Навіть до початку війни 1812 року його знали вже прекрасно. А в 1814 році, як тільки зняли заборону, Кліко негайно відправила до росії вино врожаю 1811 року, так званого «вина комети». Урожай відзначався особливо яскравим смаком, вино вийшло міцним, і давало в голову так само сильно, як пробкою по кришталевих люстрах.

Історики часто називають її "залізною леді шампанського". Вона рідко давала інтерв'ю, майже не залишила після себе особистих записів, але її листи до торгових партнерів демонструють холодний розрахунок, ділову хватку та пристрасть до своєї справи. Вона знала, як створювати не просто напій, а розкіш, емоцію, особливий момент у житті людей. Взяти хоча б цитату з листа з цього приводу до вдови її агента з продажу Луї Бона: «…Із усіх хороших вин, що вже вдарили в голови жителів півночі, жодне не схоже на розлив 1811 року… Це дивне вино діє вбивчо… Ваше вино — нектар, воно по міцності як жовте венгерське вино, жовте, немов золото. Ні найменшого битого скла, а піна, проте, така, що півпляшки разом із пробкою виливається на підлогу». Важливим було ще й те, що Ніколь-Барб хотіла в усьому досягти досконалості: інноваційні методи, стабільний смак, яскрава упаковка, кращі винороби, торговці, маркетологи — вона створила систему, яка пережила її саму.

Мадам Кліко пішла з життя у 1866 році у віці 89 років. Вона залишила по собі не просто компанію, а справжню легенду. Veuve Clicquot сьогодні — один із найвідоміших виробників шампанського у світі. Щороку бренд випускає мільйони пляшок, зберігаючи традиції, закладені ще Ніколь-Барб. Ось такий рецепт успіху: висока якість, новаторські технології, великий експорт, та популярність у монарших осіб та знаті. Нічого не змінилося, зате як чудово скуштувати це вино і зараз!

Отже, коли ви піднімаєте келих ігристого, пам'ятайте, що за цим стоїть дивовижна історія жінки, яка не просто варила шампанське — вона змінила всю індустрію.

А ви любите Veuve Clicquot?

Альона Мінакова для Орінго