Філігрань – дивовижне мистецтво перетворення металу на мереживо. Хоча дивлячись на ці повітряні візерунки, важко повірити, що це справді метал. Така краса має за собою неабияке підгрунтя: цій стародавній, вишуканій техніці багато століть – вона старша, ніж епос про Троянську війну.
«Філігранна праця» – говоримо ми про справу, яка вимагає уважності й точності. І недаремно: ювелірна техніка філіграні потребує того ж самого, плюс терпіння, навички і вправності рук. Саме це, а зовсім не чарівна паличка, й малося в розпорядженні стародавніх майстрів, які створювали філігранні прикраси – хоча нам часом важко повірити, що подібна краса могла народжуватися без сучасних інструментів.
Ниточка філіграні тягнеться з темряви століть: вишукані прикраси з найтоншого металевого дроту вміли робити вже у Вавилоні. Подібні прикраси знаходили і на території стародавньої Трої – тож героїні поем Гомера цілком могли носити філігранні підвіси та намиста. А в античності неймовірними за складністю і вишуканістю прикрасами прославилися етруски. Вважається, що ювелірного мистецтва вони навчилися у греків; якщо це так, то етруські ювеліри швидко обігнали своїх вчителів.
З Малої Азії це мистецтво поступово поширилося по всій Європі. У добу пізній античності та ранньому середньовіччі, досить похмурих історичних періодах, коли цінувалися дещо інші речі, філігрань несподівано розквітла в найвіддаленішому куточку Європи – в Ірландії. Можливо, ірландці далеко від воєн і потрясінь континенту мали більше можливостей створювати красу? «Чаша з Арда», неймовірно вишуканий, прикрашений філігранню кубок VI століття – наочний доказ того, що півтора тисячоліття тому люди цікавилися не тільки битвами і руйнуванням. Чи можна назвати варварами тих, хто зумів створити таке?..
Зараз цей філігранний кубок вважається національним скарбом Ірландії, поряд із Келлською книгою.
Філігрань часто поєднується із зерню, ще однією давньою, тонкою і складною технікою. Срібні або золоті нитки прикрашаються крихітними металевими кульками, які збираються в химерні візерунки... Навіть назва філіграні натякає на зв'язок цих двох технік: filum латиною – нитка, а granum – зерно. У багатьох прикрасах дві ці техніки часто можна побачити разом.
На фото: підвіс «Нове життя»
... Персонажі Гомера та герої Троянської війни, середньовічні лицарі та ірландці, що смакували вино з кубка, – усі вони давно лишилися у минулому. Але техніка філіграні живе – нове життя вона отримала й в прикрасах Орінго, де не планують забувати надбання стародавнього ювелірного мистецтва. Побачити старанно сплетені срібні дротики можна не тільки в ексклюзивних, а й в авторських прикрасах. Тож, якщо вам не вистачає легкості та витонченості, якщо душа тягнеться до чогось повітряного і невагомого – доторкніться до срібного мережива, і візерунки його сплетуться в особливу історію.
___
Ольга Орінго