Відбій повітряної тривоги!

Як я обожнюю зараз ці слова!!

Так я розумію, що саме вони не дають гарантії безпеки та спокою. Так я знаю, що життя, особливо зараз, непердбачуване та мінливе.
Але ж ці слова все ж відображають зміни обставин на краще, що десь там нелюди відійшли від рубежів пусків та дають хвилини спокою та перепочинку нам тут і зараз. Є час "вийти з укриття" та є час вдохнути повною груддю, час перерахувати збитки та час почати відновлювати вже вкотре все з початку, час жити, а не рахувати секунди до...

Я дуже мрію про ті часи, коли відбій повітряної тривоги пролунає в останне і назавжди!

Цей символ я б воліла розмістити саме на каблучці, бо тут є змога розглядати його тоді у будь-який час, коли потрібно нагадати собі про те, що і це пройде, про те, що погане минає, про те, що ранок настане в будь-якому разі, про те, що життя триває, про те, що, як би там не було, воно завжди переможе.
 

Мені бачиться ця каблучка у вигляді трикутика, де зображена людина, що має змогу вийти з укриття, сторона  трикутника десь до 2 см, малюнок прикращено зеленою емаллю, а голову людини символізує камінчик 2-3 мм.
 
Дякую за увагу, за змогу заглянути у себе, за змогу відобразити свої почуття на малюнку.
Це справді допомогає перезавантажити себе.
І це безцінне.