У багатьох сім'ях коштовності передаються у спадок, а разом з ними - частинка історії роду у вигляді легенд, історій і байок різного ступеня правдивості. У королівській родині разом із фамільними коштовностями наслідується частинка історії цілої держави. Вибір прикраси - не просто справа смаку, а й питання такту, а часом і дипломатичного етикету. Хоча насамперед це, звичайно ж, просто красиво.

Говорячи про сімейні коштовності королівської родини, слід мати на увазі, що не всі з них належать їй безпосередньо. Частина з них є власністю Корони, наприклад, набір церемоніальних реліквій, серед яких корона Святого Едуарда, скіпетри, золотий посох Святого Едуарда і три церемоніальні мечі (так, посох і мечі - теж фактично ювелірні вироби). Але частина - сімейні коштовності в прямому сенсі цих слів зі своїми дивовижними історіями.

Значна частина прикрас належала королеві Вікторії. Наприклад, витончену сапфірову «брошку принца Альберта» подарував молодій Вікторії принц Альберт за день до їхнього весілля (звідси і назва). Як відомо, Вікторія і Альберт щиро кохали одне одного і зберегли почуття через багато років шлюбу - видатне досягнення для подружньої пари, а для королівської тим більше. Так що з цією прекрасною брошкою пов'язана не менш прекрасна історія!

Брошка «Принц Альберт»

А набір брошок «Колосся пшениці» свого часу потрапив у справжню авантюру! Як відомо, королева Вікторія походила з Ганноверської династії. Свого часу дідусь Вікторії, король Георг III, подарував її бабусі, принцесі Шарлотті, частину британських коштовностей - на честь весілля. Через багато років уже літня королева Шарлотта заповідала ці коштовності «Ганноверському дому». Оскільки Вікторія була саме з цього дому, бабусині коштовності дісталися їй. Ось тільки в Німеччині в цей час на трон маленького королівства Ганновер зійшов Ернест Август, дядько Вікторії, і заявив, що хоче коштовності собі!

Чому? Дуже просто: тому що він не королева, а король, а спадщина за законами Ганновера передається по чоловічій лінії! Вікторія обурилася і коштовності віддавати відмовилася; почалися судові розгляди, які розтягнулися майже на 20 років, проте в підсумку справа вирішилася на користь Ганновера. Коштовності довелося віддати, проте дещо Вікторія все ж зуміла залишити собі - зокрема й три з шести брошок набору «Колосся пшениці». Ще три відсутні брошки відновили британські ювеліри, а весь набір відразу після завершення «Ганноверського позову» оголосили власністю Корони - щоб родичі з континенту вже точно більше на них не зазіхали.

Набір «Колосся пшениці»

А з тіарою Fringe, яку традиційно вважають «весільною» прикрасою королівської сім'ї, пов'язана історія вже самої Єлизавети II. Згідно зі старою традицією, наречена має надягнути на весілля «щось старе, щось нове і щось синє». «Чимось старим» для Єлизавети II стала та сама тіара Fringe, яку їй позичила мати, теж королева Єлизавета. І якраз у день весілля тіара зламалася! Можливо, потрібно було розцінити це як погане знамення, зробити висновки, перенести, а то й зовсім скасувати весілля... Але, на щастя, вдалося швидко знайти майстра-ювеліра, який відремонтував тіару буквально перед початком церемонії, весілля відбулося благополучно, і ніякі погані прикмети цьому не завадили.

Тіара Fringe

Скринька з фамільними коштовностями в британській королівській родині, звісно, значно об'ємніша, ніж у більшості з нас нас. Тим цікавіше зазирати до неї в пошуках історій!

Женя Орінго