Захотіла зобразити сережки про те, як мрія дарує сили і навіть у непрості часи, зігріває серед житейських негараздів. Дуже позитивна і добра історія про конвалію мені подобається настільки, що пробую зобразити її на звороті медичного направлення попри повний брак художніх здібностей.
Процитую: "ландыш чувствовал, что вот-вот и будет Чудо, ведь не может быть напрасным такой долгий путь и такое долгое ожидание. Его одинокое сердечко ждало волшебника, который только взглянет на прекрасный Ландыш и всё поймёт без слов: вот он, достойный всего самого чудесного. Замерзая тёмными ночами, Ландыш грезил аплодисментами влюбленных женщин, ему виделись стоящие перед ним на коленях (рост свой он оценивал реально) журналисты, жадно выпытывающие подробности, как можно стать столь невероятной и успешной цветущей личностью. Плакаты с Ландышем, духи "Тот самый Ландыш", книги о судьбе Ландыша, самые прекрасные зеленые поляны у его ног и напомаженные породистые пчёлы с изысканными манерами... Фантазии Ландыша согревали его и давали силы ждать и терпеть. "
Прошу вибачення за якість екскізу, але краще навряд чи зумію, тож поспішаю поки ідею хоч би не забула.
Сережки майже в стилі "мінімалізм" у родії, варіант із оксі-покриттям додасть ліричної вінтажності. Гладка видовжена срібна пластина із поздовжніми смужками-жилками і вставкою-сердечком в центрі. Замок - англійський. Квітка згорнула листочки і береже свою Мрію від снігової негоди.
"Під снігом"